ESA та Україна

Опінії
29 травня, 12:25
ESA та Україна

Як український космос може допомогти європейському?

Виступаючи 6 квітня на панельній зустрічі 37-го космічного симпозіуму, головний виконавчий директор Європейського космічного агентства (ESA) Йозеф Ашбахер досить стримано прокоментував прохання українського уряду приєднатися до ESA: “Це дуже важливе рішення, і воно не може бути прийняте швидко”.

Проте швидкість ухвалення рішень зараз дійсно важлива для ESA: європейці вже залишилися без низки російських ракет та комплектування для своїх космічних місій. І можливо, саме український космічний сектор має ресурс для того, щоб задовольнити ці потреби.

ExoMars на інших ракетах

Про остаточне згортання співпраці між ESA та росією в межах місії ExoMars оголосили 17 березня 2022 року. російський “Протон” більше не використовуватиметься як ракета-носій для доставки європейського марсохода на Місяць. Заміну доведеться знайти і російській посадковій платформі, а також деякому навігаційному комплектуванню російського виробництва.

Ашбахер наголосив, що згортання роботи з "Роскосмосом" було непростим рішенням для ESA, оскільки марсохід перебував на фінальній стадії підготовки, а робочий персонал з інженерів та вчених витратив на його створення роки плідної праці. Утім, принципи поваги до міжнародного права та солідарність із народом України виявилися важливішими за докладені зусилля, і проєкт співпраці таки був згорнутий.

“Протон” був не єдиною російською ракетою-носієм, яку ESA планувало використовувати у своїх місіях. Наприкінці лютого стало відомо про односторонню відмову Роскосмосу здійснити запуск двох французьких навігаційних супутників Galileo, який планувався із французького космодрому у Гвіані. Цього разу йшлося про російську ракету середньої вантажопідйомності “Союз СТ-Б”.

В ESA заходилися шукати можливі альтернативи російським ракетам. Як аналоги розглядаються ракети Ariane 6 і Vega-C. У Ariane 6 вже заплановано низку запусків на цей рік. Від їхньої успішності залежатимуть подальші перспективи використання ракети.

Vega-C — можлива європейська заміна “Союзам”. У створенні ракетних модулів беруть участь усі європейські країни, зокрема й Україна, яка є відповідальною за модуль AVUM+
Vega-C — можлива європейська заміна “Союзам”. У створенні ракетних модулів беруть участь усі європейські країни, зокрема й Україна, яка є відповідальною за модуль AVUM+
Фото:www.esa.int

Окрім участі в розробці ракетного комплектування, Україна може допомогти Європі і з проєктуванням та конструкцією нових ракет. Країна має досвід українських бізнесменів, як-от у Макса Полякова. Він успішно перезапустив компанію Firefly Aerospace, ракети якої вже проходять льотні випробування.

На додачу до конструкторського досвіду, космічні компанії Полякова мають великий людський ресурс у складі фахівців та інженерів космічної галузі, а також наукові хаби, розташовані на території України та за її межами.

EOS SAR та EOS Data Analytics Макса Полякова відповідальні за розробку і запуск штучних моніторингових супутників Землі, зокрема й радарних супутників із синтезованою апертурою. Можливо, саме компанії українського бізнесмена зможуть допомогти європейцям і з реалізацією їхньої місячної програми, яка була згорнута через заморожування всіх зв’язків ESA з "Роскосмосом".

Місячна програма ESA

Останніми роками ESA докладає багато зусиль для втілення нових європейських місячних космічних програм. Сьогодні плани агентства обмежуються реалізацією чотирьох основних місячних місій ESA: Lunar Resurs, місія космічного корабля Orion, ISRU, місія з видобутку місячних зразків Heracles.

Lunar Resurs — місія ESA (що спочатку розроблялася у співпраці з "Роскосмосом") з посадки місячного модуля на поверхню Місяця, зокрема за допомогою навігаційної системи PILOT. Щоб обробити інформацію, навігаційна система PILOT скористається лідарним датчиком для лазерного сканування місячного ландшафту. Відскановані дані місячної поверхні будуть оброблятися алгоритмами машинного навчання, які дозволять системі порівнювати отримані знімки ландшафту зі знімками, завантаженими в базу даних. У PILOT з’явиться можливість самонавчатися, постійно вдосконалюючи свої знання щодо вибору найбільш безпечної посадкової зони.

Процес сканування PILOT потенційно придатних зон під посадку місячного модуля
Процес сканування PILOT потенційно придатних зон під посадку місячного модуля
Фото:www.esa.int

Ще однією складовою місії Lunar Resurs мало стати використання європейського місячного бура PROSPECT для забору зразків місячного ґрунту. Усередині модуля розташована хімічна лабораторія ProSPA, яка зможе проводити аналіз зібраного ґрунту та розігрівати його, вивільняючи леткі сполуки, що містяться в місячній породі. Надалі ці леткі речовини модуль нагріватиме до 1000℃, і за допомогою термохімічної реакції витягуватиме з них інші сполуки, до прикладу, і кисень. Місія PROSPECT може дослідити потенційну можливість видобутку ресурсів на Місяці, серед іншого необхідних і для організації життя працівників майбутніх орбітальних місячних станцій.

Передбачалося, що система PILOT і модуль PROSPECT будуть встановлені на місячний модуль російського виробництва “Луна-25“ (і в подальшому “Луна-27“). Однак тепер ESA слід знайти альтернативу посадочному модулю. І очевидно, у цьому йому може стати у пригоді досвід України у місячних програмах минулого.

Йдеться про можливу модифікацію радянської розробки для місячної програми — посадкового модуля, розробленого під проєктуванням конструктора Корольова у 60-х роках минулого сторіччя. Пілотований місячний корабель мав шість двигунних ступенів, одним із яких був Блок-Е — ракетно-двигунна установка, створена на дніпровському Південмаші. Блок виступав як двигун коригування курсу, за допомогою якого платформа могла маневрувати в момент поетапного спуску на поверхню супутника.

Наразі у Дніпрі можуть відродити свій досвід у виробництві двигунних ступенів для місячних модулів, зокрема на базі іонних двигунів, розробкою яких сьогодні займається низка українських компаній.

Посадковий місячний модуль Blue Ghost компанії Firefly AerospaceОкрім розробки двигунних установок, українські підприємці мають і досвід створення повноцінних посадкових місячних модулів. Зокрема, йдеться про посадковий модуль Blue Ghost, що розроблявся компанією Firefly Aerospace, якою на той момент керував Поляков
Окрім розробки двигунних установок, українські підприємці мають і досвід створення повноцінних посадкових місячних модулів. Зокрема, йдеться про посадковий модуль Blue Ghost, що розроблявся компанією Firefly Aerospace, якою на той момент керував Поляков
Фото:mms.businesswire.com

Нові види ракетних двигунів

Українська компанія Space Electric Thruster Systems (SETS) із головним офісом у місті Дніпро вже протягом шести років успішно розробляє нові види іонних двигунів для корекції орбіти космічних апаратів.

Основна спрямованість SETS — забезпечення економічними двигунами малої потужності низькоорбітальних телекомунікаційних супутникових сузір’їв. У діяльності SETS зацікавлені кілька європейських інтернет-провайдерів, а також Ariane Group, відповідальна за виробництво ракет Ariane.

Іонний двигун Space Electric Thruster Systems ST-25Робота іонного двигуна SETS ST-25
Робота іонного двигуна SETS ST-25

Більш економні та легкі іонні двигуни можуть суттєво подовжити термін життя супутників та безпосередньо вплинути на зменшення космічного сміття на орбіті.

Чому Україна потрібна ESA?

Уже зараз Україна має необхідну технічну базу для того, щоб у майбутньому стати передовим космічним хабом Європи. І головна причина цього криється не стільки у виробничому потенціалі, скільки у людях, здатних генерувати умови для його створення.

Не лише Україна, а й саме ESA має бути зацікавленим у подібній співпраці, адже вже сьогодні європейцям довелося попрощатися з низкою російських фахівців та припинити закуповувати російське космічне комплектування. Можливо, саме у бізнесменів на кшталт Макса Полякова, які добре розуміють концепцію NewSpace, знайдеться необхідний кадровий ресурс, щоб заповнити цю нішу.

Просунута технологічна база та напрацювання України у нових типах іонних двигунів також можуть призвести до укладання довгострокових контрактів у галузі виробництва подібних установок та ракет-носіїв. Сьогодні ESA зацікавлене в тому, щоб фінансувати космічне комплектування, вироблене в Європі. Тож саме Україна (як його потенційна частина) у змозі надати вигідні умови, щоб простимулювати майбутні інвестиції у своє виробництво.

Ця війна не триватиме вічно. А після її закінчення український космос матиме всі можливості для того, щоб заслужено зайняти своє місце в ESA. Але щоб це могло відбутися у подальшому, Європі вже зараз потрібно розпочинати розкривати український потенціал.

ІНШІ ОПІНІЇ
Читайте також:
Світ
Американський конкурент європейської Arianespace став ключовим претендентом на проект, поряд із Японією та Індією
13 серпня, 11:25
Опінії
Вплив космічного сектора на проблематику збереження клімату
17 липня, 10:25
Опінії
Найочікуваніші космічні місії 2022 року
26 червня, 12:55
Життя
Уперше за 18 років мешканці Землі побачать парад п'яти планет
04 червня, 13:59
Світ
Ілон Маск поділився з журналістами новітньою версією свого бачення майбутнього космонавтики
11 лютого, 18:35
Світ
Створенням апарата для цієї місії займається Інститут космічних досліджень
09 лютого, 14:21