Гарячими слідами проміжної футбольної вікторії
А раптом поперло, і вона не остання?
Насамперед висловлюємо традиційне «фе» на адресу блазня: якби ти Бубочка-Нелоше, був послідовний у своїй клоунаді, оголосив би 30 червня неробочим днем. Хоча на честь ноги Зінченка, котра вчора влупасила шведам перший гол, можна започаткувати й державне свято – День українського надп'ятково-гомілкового суглоба.
Доречним був би сьогодні й парад-алє футбольних і кавеенівських команд. Парад міг би відкрити прохід «Кварталу-95», Юзіка і Вірастюка Хрещатиком. Над святковими футбольними колонами пливуть портрети Зе з Байденом і Мендель, гримлять гасла «путін – *****, ла-ла-ла», «Ми готові перемагати всього за $4000!», «Шеву – до РНБО!», «Вдаримо мільярдом м’ячів по штаму Дельта!», «Порошенка – на мило!»…
На прапорі України вальяжно, у футболках з Кубанню і Зеленим Клином у складі України стоять Зе і Вєрка-Сердючка, народний артист Інгушетії, Росії та України Філя Кіркоров – у звичному чортзна-чому.
Єрмак зачитує указ про присвоєння найвеличнішому лідерові звання майстра спорту з футболу із встановленням погруддя героя у Кривому Розі, вручає йому м'яча з автографами Роналду, гравців шведської збірної і приколіста (перепрошуємо – онаніста) Дзюби із санкт-петербурзького «Зеніту». Скрізь розливають безплатне пиво, роздають шаурму і муляжі бутси Довбика, якою новобранець упхнув невпихуєме – другий гол у ворота Робіна Ульсена.
Логічно було би й переписати Конституцію в частині президентських обов'язків, поширивши відповідальність за зовнішню політику на сферу повноважень головнокомандувача національної збірної з футболу. Все це треба зробити негайно, бо вже у суботу чвертьфінальний матч з Англією.
А ось Андрій Миколайович Шевченко знову продемонстрував політичну неспроможність – дався взнаки досвід перебування у команді пріснопам’ятної Королевської. Облизування зелених сідниць («…Спасибо нашему президенту. Он позвонил и поддержал команду», – мовою спілкування національної збірної України з футболу головний тренер назвав «головну причину» вчорашньої перемоги) стало отією ложкою лайна, яка спаскудила усі наші опівнічні вікторіанські враження.
