Англійський дует філософів Томаса Гобсса і Джон Лок досі протиставляють. Хоча можливо, вони насправді доповнюють один одного...
Люди століттями міркували над питанням про те, звідки взагалі взялася держава, чому вона має право видавати закони, збирати податки, відправляти своїх громадян на війну чи садити до в'язниці. Одна з найкрасивіших та найбільш впливових теорій сучасності це телрія суспільного договору.
Точніше, це ціла група теорій, які розроблялися в різні історичні періоди низкою мислителів різного штибу. Але об'єднує їх одне — протиставлення природного стану громадянськом; тобто розуміється, що колись люди жили деякими неструктурованими групками, а потім домовилися про правила співжиття і створили державу.
Здавалося би, все дуже зрозуміло, схема чітка, елементи фіксовані, але насправді все залежить від того, як трактувати базові елементи. Традиційними є три теорії суспільного договору — Гоббса, Лока та (опосередковано) Руссо.
Якщо аж дуже спростити, то саме від них пішли сучасна консервативна, ліберальна та певною мірою соціалістична політичні думки, а заодно і дві базові теорії міжнародних відносин — реалізм та лібералізм. Почнемо з Гоббса та Лока, бо Руссо тут стоїть трохи особняком.
Томас Гоббс стверджує, що «природа людини егоїстична» і люди схильні до пристрастей і пороків і конкурують один з одним за ресурси. Натомість Джон Лок говорить, що «природа людини кооперативна», тобто люди швидше схильні об'єднуватися в групи і жити спільно.
У Гоббса в природному стані немає законів, обов'язкових для виконання, а закон природи люди старанно ігнорують. Тому гоббсівський природний стан людей — це війна всіх проти всіх.
Тому для приборкання егоїстичних пристрастей та встановлення хоч якогось порядку людям потрібна влада. Відповідно люди домовляються про державотворення для захисту свого життя, а для цього раз і назавжди відмовляються від своїх природних прав, крім самозахисту, і передають усю владу суверену.
У Лока ж у природному стані вже діє закон природи — він же закон розуму, а люди схильні співпрацювати між собою, бо це вигідно. Але ризики кровопролиття все одно великі, адже у разі замаху на чиєсь життя чи власність кожен має право самостійно покарати злочинця аж до його вбивства.
Тому люди домовляються про створення держави для захисту свого життя та власності, якій передають владу — але лише доти, доки вона використовується на благо народу. При цьому люди зберігають усі свої природні права, крім права судити та карати злочинців, що відтепер може робити лише центральна влада.
Як бачите, теорії Гоббса та Лока мають багато спільного, але образ суспільства у кожного вийшов радикально протилежний. А вам який варіант здається реалістичнішим, а який — більш бажаним?
Так у чому ж відрізняються між собою версії теорії суспільного договору у Гоббса та Лока? Розкладу по трьох пунктах нижче:
Фактично, слідуючи за Гобссовою логікою, суверен, у такий спосіб, виявляється не стороною договору, а результатом. Він цим договором не пов'язаний, адже інакше його влада не була б достатньою для наведення та дотримання порядку.
І шляхів для розірвання договору сам Гоббс, на відміну від свого молодшого колеги Лока, не залишає. Оскільки для нього немає нічого гіршого за нестабільність.