Хаос з преміями для військових – як це вирішити?

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

Мобілізація вимагає чітко розуміти свої можливості, бо грошей та людей завжди не вистачає, потрібно визначати пріоритети та концентрувати ресурси в першу чергу саме там.

Ми не зможемо фінансувати все, у нас важкі втрати економіки, понад мільйон людей на війні, 7-8 мільйонів біженці, еміграція. Ми не можемо виконувати усі соціальні зобов'язання, усі старі пільги та усі нові пільги, які влада з переляку прийняла у 2022-му, оскільки не війни не готувалась.

Тепер у нас масштабне недофінансування по всіх статтях, очевидно, що ми самі себе такою «уравніловкою» гальмуємо та послабляємо, і грошей не вистачає не тільки на людей, але й на дрони, снаряди та міни.

Нам треба оборонне планування, яке відповідає новим реаліям, визначення пріоритетів, на які ресурси виділяються навіть якщо недофінансовуються інші обов'язкові витрати. Це ключове, що мають робити військові.

Основний пріоритет:

• грошове забезпечення людей, які беруть участь у циклах знищення противника;
• засоби ураження та озброєння;
• ремонт озброєння;
• бойова підготовка.

Нам потрібен військовий бюджет, який відповідає стратегії перемоги.

Без визначення пріоритетів оборонного  планування, без концентрації ресурсів, профінансувати усі інші потреби, усі соціальні зобов'язання просто неможливо.

Зараз такого планування нема – тому люди, які ведуть вогонь та знищують ворога, беруть трофеї, несуть втрати товаришів, на деяких ділянках фронту не отримують премії за участь у бойових діях.

Через відсутність зрозумілого фінансового плану не тільки не вистачає грошей для когось, але й порушується справедливість та логіка бойового застосування людей.

Верховний Головнокомандувач та міністр оборони повинні взяти на себе відповідальність та визнати, що на все грошей немає, і навіть на утримання усіх людей у формі  грошей нема у тих обсягах, які визначили.

І пояснити логіку, видати нові розумно обґрунтовані правила, які будуть працювати на тих, хто дає результат у війні. А оці ігри, коли ухвалюють закон, а потім шукають цапа-відбувайла, щоб заблокувати закон та перекласти на нього  відповідальність президента та міністра оборони, виглядають безпорадно та некомпетентно.

Звичайно, чітке планування військового бюджету почне викликати тоді і наступні питання – а наскільки обґрунтовано виділяються великі кошти на утримання влади, мільярди на піар Слуг народу у телемарафоні, будівельних проектів, в чию кишеню йдуть хабарі від схем блокування податкових накладних та відшкодування ПДВ, контрабанди, але для державного бюджету такі відповіді також гостро потрібні.

Економити влада має починати з самої себе.

Нам треба створити оборонне планування відштовхуючись від нових визначених пріоритетів, а не від старого популізму.