Хлопчаки за викликом із борделю Авакова

Правозахисник Василь Ковальчук

Арсен Аваков, не перетворюйте МВС у бордель з хлопчиками за викликом.

25.07.2017 року, Полтава, 16 година, кафе азербайджанської кухні, що в парку поряд з «Спартаком». Сидить із десяток відвідувачів.

Раптом поряд зупиняється 2 легкових авто з київськими номерами, з яких виходять 5 молодиків і прямують до кафе. Підійшовши до одного з гостей, що сидить за столиком і обідає, троє пред`являють службові посвідчення співробітників кримінального розшуку. Вони вимагали від Талібова Елсевара, виконавчого директора будівельної азербайджанської фірми, що будує багатоповерхівку навпроти кафе, проїхати з ними до Києва.

Як з`ясувалось уже значно пізніше діючі особи:

– Руденко Сергій, капітан поліції, слідчий карного розшуку Київського міського відділку поліції;
– Васильов Федір;
– Шкумат Євген.

Керівниками виявилися дві цивільні особи з «BMW» із номерами 2958, які вже два дні до цього «пасли» Талібова.

Звичайно виникає питання в якості кого та чому до Києва, яка необхідність, де повістка?

Молодики не пред’явили жодної повістки, не пояснили необхідність поїздки до столиці. Але заявили, що Талібова викликали до слідчого з якоїсь важливої справи, не роз’яснивши суті.

Також молодики розмахували якимись папірцями перед носом у Талібова, не даючи навіть змоги ознайомитись з ними.

Але завжди залишається останній аргумент.Талібова силою заштовхують в авто «Тайота Кемрі» з номерними знаками АА 7952 МХ. Прибулі автомобілі зриваються з місця і їдуть у напрямку Києва.

Перелякані відвідувачі та персонал кафе під час «пакування» громадянина встигають зателефонувати мені (Василю Ковальчукові – прим. ред.). Я в цей час був на важливій зустрічі, виводив корупціонера з Держпродспоживслужби (детальніше в наступному матеріалі) на чисту воду. Звільнившись, відгукнувся на прохання про допомогу.

Коли я під’їхав до кафе, то там ще знаходився товариш викраденого – завідувач кафедри підприємництва і права Полтавської державної аграрної академії Ханлар Махмудов. Від нього я почув про це нахабне викрадення та вирішив переслідувати злочинців у погонах, щоб визволити людину.

Під час погоні я негайно почав телефонувати до 102 і робив це наполегливо періодичністю у 5-10 хвилин. Я почув багато цікавого. Мене запитували і про вік, і про мої стосунки з викраденим, і про характер викраденого.

Звичайно я телефонував керівництву поліції Полтавської області. А саме – Руслану Бірюкову, Сергію Чижу та Юрію Сулаєву пояснюючи, що якась ОЗГ викрала людину в центрі Полтави.

Наздогнали ми автомобіль із викраденим у Решетилівці. Я повідомив про це поліції. Керівництво поліції Полтавської області на той час уже з`ясувало, що це дійсно перевертні в погонах і порадили сидіти у них на хвості та ні в якому разі не зупиняти, бо вони були зі зброєю.

У погоні ми проїхали Хорол, де спокійно можна було вже їх зупиняти. За цей час уже пройшли домовленості між київськими заробітчанами та їх полтавськими колегами. Добре, що я вже машину перехвату запустив і відразу її зупинити не вдалось. У Лубнах я виліз у вікно по пояс, показуючи, яку машину треба зупиняти.

Слід віддати належне рядовому складу поліції, які були на висоті, спрацювали бездоганно. Але вони ще не знали, що полтавська та київська верхівки вже почали домовлятися. Приїхав лубенський полковник, вже підготовлений, читав і слинив ті папірці, але мені не дав із ними ознайомитися. Я запитав, чи законне затримання цієї особи. Чіткої відповіді не почув. Тоді я вивів із автомобіля київської поліції викраденого та посадив до нашого. При цьому Руденко, Васильов і Шкумат, хлопчики за викликом, намагались мені завадити в цьому. Ну наче діти малі, це ж марна праця. Ми розвернулись і поїхали на Полтаву. Дві години погоні, якась дуже неоперативна «реформована» поліція. Навилуплювали підполковників, Киви та Дейдеї.

І тут мені почали телефонувати вже керівники поліції Полтавської області з порадою повернутись та віддати визволенного. Мабуть їм пообіцяли за це ласий шматочок. Все ніяк не наїдяться, бідолаги.

Ми з тепер уже моїм довірителем Елсеваром Талібовим звернулись до всіх правоохоронних органів СБУ, Прокуратури, Міністра Авакова з надією, що винні будуть покарані. І не цих хлопчиків за викликом, що в Полтаві вчиняли безпрєдєл, зроблять крайніми, а тих, хто їх посилав, тих що в прохолодних і затишних кабінетах МВС приймають замовлення на відібрання бізнесу і ділять сало. І ніяк не нажеруться.

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.