Християнство — релігія рабів
Від рабства до свободи духу.
Такої інформації можна знайти дуже багато, але я хочу розповісти на власному прикладі.
Що я відчував, коли був у християнській релігії?
Я був маленькою нікчемною людиною (мимоволі згадав наших східних сусідів), яка може лише піднімати руки до неба, плакати й просити.
Коли казали: «Ви всі грішні, покайтеся!», — я відчував пригнічення, відчував, що все, що я роблю (або навіть думаю), — це погано, що Бог може гніватися на мене за будь-що.
Було відчуття, що мучитися — це висока життєва ціль: страждати, бо чомусь цей Бог так любить.
Чому раб, адже раба не люблять, як свою дитину, рабу нічого не дозволено, він не може робити те, що хоче. Чому я маю пробачати свого кривдника?
«Бо так велів Бог, треба пробачати, бо так правильно!» — це те, що можна почути у відповідь.
Можна перефразувати: дозволяй витирати об тебе ноги й мучайся, бо це по-християнському — бути великомучеником!
Християнство каже, що ходити потрібно тільки до Бога, молитися тільки Йому. І все, що окрім Нього, — то від лукавого, усе погане (сюди входять усі духи — і лісові, і домові).
Що я зрозумів, коли повернувся до древніх Богів, коли відмовився від цього хреста, який ще з дитинства на мене повісили, бо ж так роблять усі?
Що я не САМ.
Можливо, дивно звучить, але коли я почав усвідомлювати світ живих, світ мертвих, світ Духів і Богів, я зрозумів, що біля мене завжди хтось є, щоб мені допомагати. І тому я ніколи не буваю один.
Я стер ті хрести, які малювали мені при хрещенні, щоб відчувати й розуміти більше.
Я вартий найкращого.
Я не повинен відчувати провину за те, що хочу гарно одягатися чи мати щось дороге. Тому що я більше не раб, а Вільна Людина, яка сама обирає, як жити.
Я не зобов’язаний терпіти погане ставлення й бути великомучеником.
Я змінюю це.
Я можу послати людину, якщо вона зневажливо до мене ставиться, — а навіщо терпіти? (Я щиро сумніваюся, що хтось колись для удару підставить другу щоку. Він радше дасть здачі — бо всередині ми всі рідновіри. Ми живемо по совісті).
Я почав помічати Сили в навколишньому середовищі.
Я припинив читати безкінечну кількість разів молитви й почав читати замовляння — і вони працюють.
Я відчуваю зв’язок із предками свого роду.
Я звільнився від кайданів, чого бажаю кожній розсудливій людині.
