Хто зливав «справи Майдану» ?

Соцмережі та ЗМІ облетіла звістка, що 29 листопада 2023 року були затримані четверо суддів Київського апеляційного суду за підозрою в отриманні хабаря за рішення про скасування арешту майна в справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В'ячеслава Богуслаєва.

Це заступник голови Київського апеляційного суду Віктор Глиняний  та судді Юрій Слива, Ігор Паленик і В'ячеслав Дзюбін.

З цього квартету найзнаменитішим є, безсумнівно, Віктор Глиняний, про чиї витівки можна розповідати годинами — і не набридне. Зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини (не проти ночі буде пом’янута) заявляла, що Віктор Петрович входить у десятку українських суддів, які найкраще застосовують практику Європейського суду з прав людини. М-да…

Як приклад такого «застосування» хочу нагадати, що саме суддя Глиняний у січні 2014 року двома ухвалами з грифом «таємно» надав міліції дозвіл на візуальне спостереження за тодішнім активістом Майдану Ігорем Луценком та прослуховування його телефону.

На підставі цих судових рішень співробітники Департаменту оперативної служби МВС України стежили за Луценком, 21 січня 2014 року викрали Ігоря разом з ще одним активістом, Юрієм Вербицьким, з території Олександрівської лікарні Києва та передали свої жертви на катування охоронцям кримінального авторитета «Чеби».

Після тортур Ігоря та Юрія вивезли в ліс і викинули в різних містах неподалік Бориспільської траси. Ігор зміг виповзти до людей, а Юрій, якому «тітушки» поламали кістки, замерз у лісі.

Усі учасники злочину давно встановлені — включно з міліціонерами, які стежили за Луценком.

Ба більш того, у 2015 році представник президента Порошенка уклав з довіреною особою колишнього міністра внутрішніх справ Захарченка письмову угоду, що справа про викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького буде закрита в обмін на продаж Порошенкові телеканалу «112.Україна», що належав Захарченку.

Аналогічна ситуація — і в багатьох інших «справах Майдану», які були розвалені зусиллями колишнього начальника Управління/Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергія Горбатюка, його вірного зброєносця (нині – начальника Департаменту Генеральної прокуратури) Олексія Донського та шахраїв, що називають себе «адвокатською дорадчою групою» і які замість того, щоби надавати правову допомогу потерпілим під час акцій протесту на Майдані, обслуговують ментів і прокурорів.

Три роки тому на прикладі справи про викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького я докладно розповів, чому «справи Майдану» так і не були розслідувані й чому на волі залишився суддя Віктор Глиняний та міліціонери, які викрадали активістів.

Зокрема, в цій статті опубліковані таємні ухвали судді Глиняного та письмова угода між представниками Порошенка й Захарченка про закриття двох «справ Майдану» в обмін на продаж Петру Олексійовичу телеканалу «112. Україна».

Рекомендую до читання.