Інтернаціоналізація російського вторгнення
15 листопада Польща зазнала трагічного інциденту. Неподалік населеного пункту Пшеводув загинуло двоє людей.
Їхня смерть стала прямим наслідком наймасштабнішої терористичної ракетної атаки з боку росії. Вперше іноземні ракети впали на території країни-учасниці Північноатлантичного альянсу.
У засобах масової інформації навіть розповсюдили матеріали із гучними заголовками: "Польща під ударом", немов згадуючи події вересня 1939 року. Слід зазначити: поляки, котрі одними з перших прийшли на допомогу Україні після початку путінського вторгнення у лютому 2022 року, тепер теж на власні очі побачили те, що український народ переживає у багаторазово більших розмірах уже майже 9 місяців.
Лише 15 листопада підлеглі нелюди Сєргєя Суровікіна випустили по українській території майже 100 ракет, через що 10 мільйонів осіб залишилися без електрики. У прикордонній із Польщею зоні окупанти били по Добротвірській теплоелектростанції.
І, як результат нового витка агресії, Москва довела ескалацію конфлікту до рівня ймовірності застосування статті 5 Договору НАТО. Фактично, ризик лобового зіткнення з Альянсом міг перерости у нову світову війну.
Від цього рятує лише твереза та стримана позиція самих країн-учасниць НАТО, яка спростовує всі міфи російської пропаганди щодо "підготовки нападу" на саму РФ. Навпаки, московія постає у непривабливому вигляді – за Владіміра Путіна російській державі вже час звикнути до ролі токсичного маргінала на міжнародній арені.
Пшеводувський інцидент продемонстрував ще одну важливу тенденцію: більшість алярмістських Z-ресурсів не відчувала жодного задоволення від попадання ракети на польську територію. Відбувся неймовірно потужний викид контенту, спрямований на усунення інциденту та відбілювання російської терористичної атаки.
Десятки Telegram-каналів, сотні коментаторів навперебій засурмили про "небажання виходу війни за кордон України". Вони чітко окреслювали західну червону лінію військової агресії Кремля.
А куди, дозвольте дізнатися, зникли заклики "Гойда-а!" про захоплення Варшави, Берліна чи Лондона? Таке самоприниження всієї яструбиної братії Кремля навіть важко собі уявити.
Сам Суровікін наробив у штани, адже були вкидання від Головного управління (розвідки) Генерального штабу Міністерства оборони РФ про "вибух зернового пилу" під час зважування трактора. Фантазії найчесніших військкорів просто немає межі.
У поворот не вписалася вірменська боброїдка Марґо Сімонян, яка і тут вирішила вставити свої "п'ять копійок". За її словами, «у Польщі також з'явилася своя Білгородська область. А як ви хотіли?».
Проте недовго раділа путінська прилипала, у результаті й вона засунула свій поганий язик в район п'ятої (м'якої) точки. Слід додати, що наразі РФ балансує на межі вкрай небезпечного переростання конфлікту у міжнародний.
Раніше мова про інтернаціоналізацію заходила у двох ракурсах:
- по-перше, це глобальні негативні ефекти російського вторгнення з голоду до повного нівелювання міжнародного права;
- по-друге, спроби Путіна та його спецслужб втягнути Білорусь у війну на повну котушку.
До речі, росіяни все ще намагаються зробити Мінськ прямим учасником бойових дій. На цьому тлі комедійно виглядає повідомлення білоруських ґебістів про якийсь аматорський дрон, який був збитий у повітряному просторі Брестської області.
Мінськ хоче подати цé як кричущі порушення режиму перетину кордону. Але як тоді назвати факт заходу тисяч путінських головорізів та техніки з Білорусі на Північ України на початку сумнозвісної кремлівської "спецоперації"?
Від російських ракетних атак страждає вже Молдова. Якщо раніше ракети країни-агресора просто безцеремонно перетинали її повітряний простір, то тепер енергосистема республіки під загрозою руйнування через удари РФ по Україні.
Важливо пам'ятати про молдавську мету путінців-імперців: поки не буде ліквідовано сепаратистський анклав у Придністров'ї, нормального та безпечного життя молдаванам не бачити. Зрештою, масована атака по громадянській інфраструктурі України – плювок путінців в обличчя лідерів країн G20.
Не дарма ж підсумковий документ Саміту на Балі засуджує російське вторгнення та нечесні методи ведення війни, які множать страждання цивільного населення. Не словом би єдиним, але справами, а бажано – зброєю!
