Історикине, демілітаризувати вдасться лише спершу денацифікованих!

Ідіот Кирил, він же Володимир Гундяєв, він же Гуня у Радоницькій проповіді на дев'ятий день після Великодня: «Росія ніколи ні на кого не нападала».

З колегою Ейдельман ми перебуваємо у різних суспільно-вагових категоріях: Тамара Натанівна – і заслужений вчитель рф, і авторка статей з історії та педагогіки, і відмінник народної освіти, і…

Але нас поєднує одна фахова освіта – ми з нею шкраби-історики, навчені на підмурках ще історії СРСР з наріжжям у вигляді томів підручника історії КПРС Бориса Пономарьова. Відтак за статусом «тварини тремтячої» (за її Достоєвським) маємо право на заувагу.

Серед прихильників Останнього Бастіону, знаємо, чимало колег – вчительства, істориків, нормальних громадян з політично притомною позицією. Атож, погомонимо. Як спеціалісти.

Пані Ейдельман свою щасливу майбутню росію уявляє всуціль демілітаризованою. Себто коту під хвіст, услід кораблю мають піти ходи безсмертних покійників, перегони дитячих садочків на фанерних т-34, дерев'яний рейхстаг як гумова дєвушка для випускання мілітарного чаду, купання п´яної десантури у фонтанах, лицемірство рядка про нехіть руських до війни і газманов з єсаулом. Однозначно мають бути знищені усі до цурки залишки точок-У, іскандерів, сарматів, калібрів, яхонтів і оніксів. Ще мають на людях застрелитися кілька потомственних офіцерів, ті, що «честь імєлі», а неміряний прапорщицький загал – поповнити охорону торгово-розважальних центрів і рятувальні служби на пляжах…

І бажання історикині покласти край всеосяжній рашистській воєнщині абсолютно логічне, ба, навіть людське. Таким його воліють бачити українці і світова антипацюча коаліція.

Гаразд, демілітаризували. Навіть тамтешніх бабів якимось цивілізованим штибом позбавили високої місії конвеєра «ще нарожать».

Але що діяти з оцим: «Остров настолько мал – это одна ракета «Сармат»... это всего один пуск, Бόрис, и Британии нет» (Дмітрій Кісєльов); «час польоту ракет «Сармат» до європейських столиць: Берлін – 106 сек., Париж – 200 сек., Лондон – 202 сек.» (карта, продемонстрована на телеканалі «Росія1» 1 травня)?!

Атож, ідеалісти ви наші, зіскочимо на грішну землю, озирнімося на Бучу, Маріуполь, Харків, Ірпінь, Чернігів, Тростянець, Гостомель. Гадаєте, довго висидить мордор під напнутою на себе цигейкою? Демілітаризований? З вирваними буцімто іклами?

Ота зайва хромосома, котрою вихваляється рашистський викопний гейдельбержець, є геномом вампіра. А цей звір хлебнув ще й свіжої крові. Вирвані ЗСУ ікла регенерують за п'ятирічку.

Тому, шановна пані вчителько-історикине, за усієї до вас поваги змушені наполягати: пропонований вами шлях оновлення пропащої нації потребує уточнення.

Романтичне, але хибне ваше уявлення про богом обдаровані дуже глибинні народні маси породжує ілюзорну надію на те, що достатньо якомога переконливіше скомандувати «цоб-цабе» і ваша бидляча «рушійна сила історії» рвоне до горніх висот.

Навскидку згадаємо, колежанко Ейдельман, змарновані вами шанси рвонути у правильному напрямку. Їх, щоправда, й було – на пальцях полічити. Після повернення «поручиків ржевських» з європейського походу у 1812 – раз. Після Кримської війни у 1856, де вам, імперцям,  пику начистили – два. Після здійнятого лєніним шарварку у 1917 – три. У 1991, коли прожектор перебудови настільки ясно вам шлях висвітив, що йди – не хочу – чотири.

То таке, що хтось доточить одну-другу розвилку. Бидло, як водиться, завжди обирало «налєво».

Відтак, пані Тамаро, погоджуємося з вами в основному. Дійсно, істотнішою складовою майбутніх змін на вашій раші має стати демілітаризація. Тільки перед нею у 83 відсотків  ваших пропутінських покидьків доведеться вилучити геном звіра.

Доведеться якось випалювати з «руського» оте всмоктане з молоком матері тверде переконання, що всмоктане, з огляду на особливу, інфернальну його природу (чи й не діви Марії?! Катерини ІІ? Машки Захарової?), дає смоктуну право іменуватися божим обранцем, вивищує його над усіма народами, наділяє його, рязансько-псковського уберменша, повноваженнями вершителя. Себто – чистісінької води нацизм. НациZм.

Ви, шановна Тамаро Натанівно, дозволите одноцеховику фамільярність? Що? Очікуєте, вчителько, на позитивний результат? Ну-ну.

Історія ще жодного разу не демонструвала виправлення горбатого росіянина. Тому отут, у нас, і ходить фольклорне щодо єдино можливого варіанта «хорошого» москаля. Він має бути мертвим.