Історія катастрофи. Як росіяни захопили Каховську ГЕС
І геть цинічною виглядає відповідь президента на запитання – хто здав південь України без бою? «Я для себе знаю». Власне, ми теж – знаємо.
Особисто я хочу запитати представників спецслужб й військоматів, президента і головнокомандувача: чому учасники АТО не були попереджені про початок війни і не вивезені на безпечну територію?
Чому мій знайомий «Азовець» з Бердянська після повномасштабного вторгнення росіян в Україну побіг у військомат , потім у СБУ, а вони виявилися зачиненими?
Через три дні після переховування в тітки, був змушений йти пішки через всі ворожі блокпости 90 км. до своїх!
Чому хлопець у 18 років пішов захищати Україну, а його кинули напризволяще на поталу ворогу?
А хто був з родинами? Де вони зараз?
Я можу сподіватися, що ті, хто здали Південь без бою, не уникнуть покарання?
Рік тому, після виявлення масових поховань жертв російської солдатні у Бучі, Бородянці, Гостомелі, Ізюмі, трагедії Маріуполя та інших міст і селищ України у суспільства з’явилося багато питань до влади.
Перше – як так сталося, що людей не попередили про вторгнення, адже уряд був чудово поінформований західними партнерами про наступ.
І друге, чи не важливіше – чому, детально знаючи про наступ ще у січні – сама влада не зробила нічого, щоб порятувати бодай стратегічно важливі об’єкти – як то посилити охорону Гостомельського летовища (замість вивести звідти 4 бригаду Нацгвардії аж на Луганщину на початку лютого).
Щоб не забути: 4 бригада Нацгвардії була створена 2016 року, і включала повноцінну та добре підготовану батальйонно тактичну групу у складі 12 гаубиць Д-30, зенітно-артилерийського дивізіону, до 10 танків, понад 30 БТР-3 та мінометної батареї 120 мм. З таким арсеналом та добре навченими бійцями весь гостомельський десант росії був би зметений ще на підльоті. Але – цього не сталося.
Як не відбулося і захисту багатьох стратегічно важливих для України об’єктів – Чорнобильську АЕС росіяни захопили уже вдень 24 лютого 2022 року, фактично без жодного пострілу. За тим самим сценарієм – була взята під контроль і Каховська ГЕС. Отже, що сталося? Міненргетики 24.02.2022 на своїй сторінці у фейсбуку повідомило, цитата: «На територію Каховської ГЕС о 11:28 зайшли невідомо озброєнні особи, на греблі ГЕС стоять танки без розпізнавальних знаків»
Між адміністративним кордоном тимчасово окупованого Криму і Новою Каховкою – якихось 60 км. Накинемо ще кількадесят км на відстань до військової бази – і виходить, що росіяни безперешкодно і спокійно подолали цю відстань до обіду, не зустрічаючи опору. І це при тому, що Чонгарська протока і вузький перешийок, що з'єднує Кримський півострів з материковою частиною та купа мостів над іригаційними каналами між Дніпром і Кримом - практично непереборні перешкоди при вмілій організації оборони.
І вони були заміновані! Але... Підриву не відбулося.
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що співвідношення сил було 15:1, тому вони вирішили не активізувати вибухівку. Чому? Адже це був би найлогічніший з точки зору оборони крок? Напевне, хтось не дуже хотів оборонятися.
Так само не зрозуміло, куди поділися нацгвардійці, які мали обороняти Каховську ГЕС. Напередодні увечері, 23.02.2022, начальник Херсонського обласного управління СБУ Сергій Криворучко та начальник антитерористичного центру СБУ Ігор Садохін на нараді в Херсонській ОДА запевняли присутніх – жодного вторгнення не відбудеться. Але на вокзалі для родин працівників СБУ та особового складу вже стояли автобуси. Всі силовики залишили місто до 24 години. На ранок – відділення поліції Нової Каховки стояло зачинене, геть порожньою виявилася будівля СБУ та її гаражі. Як видно, жодних планів із захисту міста чи ГЕС – не існувало в природі.
Південь України, як і північні регіони – віддавали загарбникам без бою.
Уже у жовтні 2022 президент Зеленський оголосить про замінування ГЕС російськими солдатами. З’явиться безліч мап із прогнозами катастрофічних наслідків. Але найжахливіше – те, що і екологічного колапсу, і численних людських жертв можна було б уникнути. За бажання.
І геть цинічною виглядає відповідь президента на запитання – хто здав південь України без бою? «Я для себе знаю». Власне, ми теж – знаємо.