Кадровий голод? Та ні – це кадровий мор

Вчора під вечір сайтами прокотилася хвилька непідтверджених повідомлень від анонімних джерел про грядущі кадрові пертурбації в Офісі Зе. Одіозному Андрієві Єрмаку натякнули на вихід з речами?

Те, що цьому тригеру (по-нашому – пускачу) спільних з бандитською громадськістю окремих районів Донбасу консультативних рад не місце в українських владних структурах, як і будь-кому з служивих недолугостей,  випханих у начальство посполитими ідіотами, було зрозуміло з весни минулого року, коли в столиці відчутно засмерділо шаурмою. І не треба отут про коректність і образи – жодна кухарка, будь вона родом навіть із самого Кривого Рогу, рулювати державою не здатна. Подивіться на генерал-майора Терешкову.

Як на нас, корупційний скандал з братами Єрмаками – це вже похідне від кварталу-95, первинне ж – зелена напасть. Нинішній експеримент совкової електоральної свідомості із Зе та його «весільними бобляхами» в умовах коронавірусного форс-мажору і невідворотної соціально-економічної кризи  вимагає термінового перегляду підходів до #какаяразніца.

Зупинимось, бо ні людей, ні себе на карантині лякати не варто.

Так ось, джерела пророчать на посаду президентського комірника, командира скріпок і картриджів трьох видатних слуг народу: Юрія Арістова – голову Комітету Верховної Ради з питань бюджету; Миколу Тищенка – заступника голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури; Сергія Трофімова − першого заступника керівника Офісу Президента України.

Арістов. Дорога до околиць найвеличнішого організму цьому претенденту на «праву руку» видалася неблизькою. Військовий радіоінженер ким тільки себе не пробував – був і веб-дизайнером, і дистриб'ютором бакалії, і директором молокозаводу, і продавцем декору, і ресторатором. Доки не вибився в імпортери риби. Так би й гендлював вже й немолодий чоловік лобстерами та карасями по п'ять, якби не зелені сутінки над Україною – слуга під 42-м номером очолив Бюджетний комітет ВР.

Тищенко. Коли цей інженер-механік побачив, що практичне виробництво точно «не його», як і абсолютна більшість Зе'слуг, пішов у шоу. Спершу майбутній заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури заснував 26 компаній у сфері ресторацій та підприємств громадського харчування столиці, а ближче до пандемії зеленої цвілі знайшов себе в «Іграх патріотів», «Форті Бойяр», «Володареві гори», «Битві українських міст», нарешті – в журі «Танців з зірками». Вочевидь, чималий досвід тусні в артистично-субреткових колах дозволить президенту Асоціації пляжного волейболу міста Києва і майстру спорту України з дзюдо нарешті приструнити пані Мендель в її авантюрних намірах приватизувати бубочку.

Трофімов. Шанси у цього слуги вагоміші. Хоч пан і не здобув вищої освіти, обмежившись будівельним технікумом і бізнес-школою, але у 2005 році дуже вдало підставив плече клоунам зі студії 95-го кварталу і вибився поміж них на роль виконавчого продюсера. Звісно, п'ятнадцять років маячити перед очима головного блазня варті того, щоб стати не тільки Першим заступником керівника Офісу Президента України, а й Третім Керівником цієї зеленої шарашки.  

Чуєте, десь хтось заіржав? Це зайшовся у далекому Римі улюблений кінь імператора Калігули, громадянин і сенатор Інцитат. Бо навіть кінь розуміє, що імпортери риби, завідувачі їдалень і продюсери кітчу йому не суперники.