Кар’єра послиці Ольги Селих
Мільйонні тендери, гольф, дипломатія та згадка пов'язаної компанії у чорному списку АМКУ.
У липні 2025 року Володимир Зеленський призначив Ольгу Селих, власницю будівельних компаній, очолити українське посольство в Омані. До системи МЗС вона не мала жодного стосунку: лише короткий дипломатичний курс за кілька місяців до призначення. Її компанії вигравали десятки державних тендерів на понад 35 мільйонів гривень, частина з яких мала ознаки антиконкурентних узгоджених дій, а серед співвласників – родичі, пов’язані із забороненою партією «Опозиційна платформа – За життя» з орбіти Медведчука. За кілька тижнів до отримання дипстатусу Селих переписала бізнес на сестру Людмилу Дякову – колишню функціонерку місцевої організації ОПЗЖ.
Ольга Селих очолила українське посольство в Султанаті Оман після відповідного призначення Володимиром Зеленським у липні 2025 року.
І, на перший погляд, новина мала би тішити: уперше жінка очолила українське посольство в Омані. Проте за блискучою обкладинкою та приголомшливим кар’єрним ліфтом ховається низка тривожних фактів, які ставлять під сумнів прозорість призначення та здатність Селих ефективно представляти Україну за кордоном.
До цього призначення вона ніколи не працювала у системі МЗС, офіційно отримавши посаду, хоча до того, схоже, не мала жодного досвіду у дипломатичній чи державній службі, про що пишуть медіа.
Для «підготовки» їй, імовірно, вистачило курсу для послів у 2025 році. Її кар’єра пов’язана з будівельним бізнесом, тендерами «Укрінформу» та громадськими організаціями, а не з дипломатією. І от серед 1170 кандидатів саме ця підприємиця виграла конкурс.
Хто така Ольга Селих
Ольга Селих родом із Волині. Має кілька дипломів, про що дізнаємося з профілю на сайті посольства:
2000–2005 рр. – «Рівненський інститут слов’янознавства» Київського славістичного університету. Спеціальність – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
2003–2009 рр. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Спеціальність – «Правознавство».
2003 р. – за обміном студентів навчалася в Братиславі, Словаччина (Univerzita Komenskeho).
2006–2007 рр. – курси з підготовки фінансових директорів, курси головного бухгалтера, курси програмування.
2009 р. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Кандидатські іспити зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право (з метою отримання ступеня доктора філософії).
21.12.2010 р. – Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю.
2014 р. – Fundacja Central European Academy Studies and Certifications przy Uniwersytecie Ekonomicznym w Krakowie. Отримала диплом про проходження навчання зі «Створення та ведення діяльності підприємств на території ЄС».
28.03.2014 р. – консалтингова компанія «КОРТЕКС». Успішно завершила програму за темою «Відкриття рахунків на офшорні та оншорні компанії».
18–19.03.2017 р. – Центр політичної освіти. Пройшла навчання за програмою з політичної орієнтації та політичного менеджменту.
2022 р. – по даний час. Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України. Здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право».
І тепер про дипломатичну підготовку. У 2025 році вона навчалася у Державному навчально-науковому закладі післядипломної освіти «Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ» та пройшла навчання за програмою спеціалізованого курсу для Надзвичайних і Повноважних послів. Фактично Селих мала лише кількамісячну підготовку перед тим, як очолити українське посольство. Адже у березні 2025 року вона вже закінчила курс, про що повідомлено на сторінці Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС у Facebook.
Так от, для порівняння: типовий кар’єрний дипломат проходить 5–7 років практики.
Ці формальні навички, мабуть, не компенсують відсутності практичного досвіду у дипломатії, що робить її призначення надзвичайно суперечливим, а тому, мабуть, і викликало хвилю незадоволення у соціальних мережах під дописами про її призначення.
Відгуки, як бачимо, далеко не схвальні. Адже публічна активність Ольги Селих у соціальних мережах викликає не менше запитань, ніж її кар’єрна біографія. У профілі Facebook серед підписок фігурують сторінки російського походження: «Женский Рай», «Я счастлива», «Все про мужчин и женщин», «Мир для тебя», «Слова, неподвласные времени».
Від 2022 року, коли російська агресія проти України триває повномасштабно, подібні інформаційні джерела мають виразний пропагандистський відтінок і давно вилучені з українського сегменту мережі. Проте дипломатка продовжує їх підтримувати, демонструючи щонайменше толерантність до контенту країни-агресорки.
У публічному житті Селих надає перевагу світським подіям: бізнес-форуми, гламурні прийоми, концерти й закордонні подорожі.
У соцмережах – переважно фото в розкішних сукнях, із ресторанів та виставок, жодного натяку на державну діяльність. Її хобі – подорожі та фотосесії у «преміальному» стилі та недешевий вид спорту – гольф, що контрастує з образом скромного дипломата, покликаного представляти країну у період війни.
Що задекларувала Ольга Селих
То звідки ж кошти на таке недешеве життя і чим ще володіє пані посол? Згідно з декларацією, поданою у 2025 році лише за 2023 рік, пані Ольга придбала квартиру в столиці ще у 2014 році за 1 908 892 грн.
А у 2020 р. нежитлове приміщення їй обійшлося у 2 826 839 грн. Уже під час війни у 2022 році Селих купує дві земельні ділянки за 680 768 грн.
У власності Ольги Селих – Toyota Camry 2017 року випуску, придбана у 2018 році за 873 976 грн.
І якщо вже говорити про кошти, що зберігає пані посол, то бачимо наступне: готівкою – 7 400 доларів США, а на банківських рахунках – 102 635 грн.
І от уже у жовтні 2025 року Ольга Селих подала декларацію про істотні зміни. Тут вона зазначає дохід від надання майна в оренду – 60 000 грн – та компенсаційні виплати в іноземній валюті за довготермінове відрядження у сумі 179 539 грн.
«Будівельна імперія Селих: тендери, родинний бізнес і слід у «чорному списку» АМКУ»
До призначення послом Селих уже мала значний бізнес-бекграунд, особливо у будівельній сфері та державних тендерах, а також статус адвоката. Вона є співвласницею кількох компаній, деякі з яких фігурували у публічних антикорупційних розслідуваннях щодо антиконкурентних дій під час державних закупівель. З 2008 до 2025 року керувала ТОВ «Київ Інвест-Буд», ТОВ «Глобал Буд-Проект» і ТОВ «Інтернешнл Трейдинг Компані», усі три компанії зареєстровані за однією київською адресою – вул. Глибочицька, 40. І всі компанії у 2025 році Селих переписала на свою сестру Людмилу Дякову.
Її сестра – Людмила Дякова (у дівоцтві Селих) – раніше була лише співвласницею компанії «Електро-Трейдинг Україна». Ці дві фірми неодноразово вигравали тендери державного агентства «Укрінформ».
Аналіз відкритих джерел та платформ Prozorro і Clarity Project показує: компанії Селих активно брали участь у державних тендерах. ТОВ «Київ Інвест-Буд» брало участь у понад 280 державних тендерах, перемігши приблизно у 141 з них на суму понад 35 млн грн. Частина закупівель мала ознаки антиконкурентних узгоджених дій: дві чи більше пов’язаних компаній подавали документи з ідентичними дефектами друку, при цьому вигравала тільки компанія Селих.
Також по кількох компаніях, що належали Селих, відкрито виконавчі провадження через невиконані фінансові або податкові зобов’язання. За антиконкурентні узгоджені дії їх занесено до «чорного списку» АМКУ.
Антикорупційний штаб подав звернення до АМКУ, результати розгляду ще очікуються.
Отож, як бачимо, родичі та близькі особи Селих є співвласниками компаній, які брали участь у скандальних тендерах. До того ж це, можна сказати, родинний бізнес, адже чоловік сестри, Дяков Володимир Володимирович, є фахівцем із виконання робіт, згаданий у тендерній документації ТОВ «Київ Інвест-Буд».
Посол із родинним слідом ОПЗЖ
Крім того, Ольга Селих має прямі сімейні зв’язки з особами, які брали участь у діяльності забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ). Її сестра, Дякова Людмила Іванівна (у дівоцтві Селих), у 2019 році обіймала посаду заступниці голови місцевої організації партії ОПЗЖ у смт Нова Ушиця Новоушицького району (після 2020 року – Кам’янець-Подільський район) Хмельницької області (№ реєстру 1501120 від 23.05.2019).
Таким чином, наявність близьких родичів, які були формально пов’язані з партією, забороненою в Україні у 2022 році, створює додатковий ризик конфлікту інтересів та потенційного впливу на дипломатичну діяльність Ольги Селих.
Отже, якось дивно це все, коли людина без досвіду дипломатії, із шлейфом сумнівних тендерів, податкових боргів і з родичами, що співпрацювали з ОПЗЖ, отримує статус Надзвичайного і Повноважного Посла. І це вже не кар’єрне рішення, а симптом системи, де бізнес-інтереси і політичні домовленості мають більшу вагу, ніж професійна компетентність і державна безпека.
Після публікації розслідування про призначення Ольги Селих редакція «СтопКору» звернулася із запитами до чотирьох державних органів: НАЗК, Офісу Президента, Антимонопольного комітету України та Бюро економічної безпеки, – щоб перевірити факти, виявлені журналістами.
Мета — з’ясувати, чи дотримано законодавчих процедур, чи проводились перевірки доброчесності та чи існують ризики конфлікту інтересів у діяльності новопризначеної дипломатки.
Редакція «СтопКору» попросила Національне агентство з питань запобігання корупції повідомити, чи проводились перевірки декларацій Ольги Селих та її близьких родичів (зокрема Людмили Дякової); чи здійснювався моніторинг способу життя (лайфстайл-моніторинг) у зв’язку з майновим станом і участю пов’язаних компаній у держзакупівлях; чи ініціювало НАЗК спеціальні перевірки після призначення Селих на дипломатичну посаду.
До Департаменту кадрової політики Офісу Президента аналітики звернулися з питаннями: на підставі якого подання або кадрової ініціативи підготовлено призначення Ольги Селих; чи проводилася перевірка доброчесності та відповідність вимогам Закону «Про дипломатичну службу»; чи погоджувалося призначення з МЗС і профільним комітетом Верховної Ради.
У запиті зазначено, що у відкритому доступі відсутні будь-які офіційні документи чи результати перевірки кандидатури, що викликає запитання щодо прозорості кадрових процедур.
Антимонопольному комітету надіслано запит щодо перевірки діяльності таких підприємств, як ТОВ «Київ Інвест-Буд», ТОВ «Глобал Буд-Проект», ТОВ «Електро-Трейдинг Україна».
Ці дані допоможуть перевірити версію про координацію тендерних пропозицій між пов’язаними фірмами з метою перемоги у державних закупівлях.
Бюро економічної безпеки отримало запит щодо фінансових операцій компаній, пов’язаних з Ольгою Селих: «Київ Інвест-Буд», «Глобал Буд-Проект» та «Інтернешнл Трейдинг Компані». Цей запит спрямований на перевірку, чи не відбулося виведення активів напередодні призначення на посаду посла.
Аналітики «СтопКору» продовжують моніторинг і очікують офіційних відповідей. Публікація результатів перевірок стане логічним продовженням розслідування та дасть змогу оцінити, чи відповідає призначення Ольги Селих критеріям доброчесності, відкритості та державної безпеки.
