Кейт Бланшетт: від англійської королеви до володарки Середзем’я
Як австралійська театральна акторка підкорила світове кіно та здобула два «Оскари».
Кейт Бланшетт — одна з найавторитетніших акторок сучасного кіно, чия кар’єра охоплює історичні драми, психологічні трилери, фентезі, комедії та супергеройські блокбастери. Вона здобула два «Оскари»: за роль Кетрін Гепберн в «Авіаторі» Мартіна Скорсезе та головну роль у «Жасмин» Вуді Аллена. Серед інших її робіт, відзначених оскарівськими номінаціями, — «Єлизавета», «Скандальний щоденник», «Мене там немає», «Керол» і «Тар».
Бланшетт народилася 1969 року в Мельбурні. Після закінчення Національного інституту драматичного мистецтва в Сіднеї 1992 року вона працювала в театрі, поступово здобуваючи визнання на австралійській сцені. Міжнародним проривом стала історична драма «Єлизавета» 1998 року. Роль англійської королеви принесла їй першу номінацію на «Оскар» і перемогу на «Золотому глобусі». Згодом акторка повернулася до цього образу у фільмі «Єлизавета: Золотий вік».
Для багатьох глядачів Бланшетт назавжди залишиться Ґаладріель із «Володаря перснів» Пітера Джексона — величною, загадковою та небезпечно могутньою володаркою ельфів. Пізніше вона знову зіграла цю героїню у «Гоббіті». А в кіновсесвіті Marvel акторка приміряла образ Гели, богині смерті та головної супротивниці Тора у стрічці «Тор: Раґнарок».
Її фільмографія водночас багата на роботи в авторському кіно: «Талановитий містер Ріплі», «Водне життя зі Стівом Зіссу», «Вавилон», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Керол», «Алея жаху». Особливо сміливим перевтіленням стала участь у фільмі Тодда Гейнса «Мене там немає», де Бланшетт зіграла одного з персонажів, натхненних постаттю Боба Ділана. Ця робота принесла їй Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю.
У «Жасмин» акторка створила образ жінки, чиє забезпечене життя руйнується разом зі шлюбом. Змушена переїхати до сестри, її героїня відчайдушно тримається за колишній статус і звичку справляти враження успішної людини. Бланшетт показує, як за бездоганними манерами та світськими розмовами поступово проступають розгубленість, страх і нездатність прийняти власне становище.
Ще однією визначною роботою стала роль диригентки Лідії Тар у драмі Тодда Філда «Тар». Історія про талант, владу та відповідальність дала акторці можливість зіграти героїню з величезним професійним авторитетом і складними стосунками з людьми навколо. За цю роль Бланшетт отримала другий Кубок Вольпі та чергову номінацію на «Оскар».
Паралельно з кінокар’єрою вона продовжує працювати в театрі. Разом із драматургом і режисером Ендрю Аптоном Бланшетт очолювала Сіднейську театральну компанію, грала у виставах за Чеховим і Теннессі Вільямсом, виступала на Бродвеї.
Серед її телевізійних робіт — психологічний трилер Альфонсо Куарона «Дисклеймер», що вийшов 2024 року. Тут Бланшетт зіграла відому журналістку Кетрін Рейвенскрофт, яка отримує роман невідомого автора й упізнає в ньому приховані обставини власного минулого. Розслідування чужих таємниць поступається для її героїні необхідності розібратися зі своєю історією.
