Келлог пояснив, навіщо США контактують з Лукашенком
За словами спецпредставника Трампа, США зосередилися на білоруському диктаторові, тому що той «багато спілкується з путіним».
Спеціальний представник президента США Кіт Келлог заявив, що відновлення відносин із Білоруссю пов’язане насамперед із «забезпеченням каналів комунікації» з російським диктатором володимиром путіним. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The Guardian.
Келлог пояснив, що США зосередилися на білоруському диктаторові Олександрові Лукашенку, оскільки той «багато спілкується з путіним». «Ми не знаємо, про що саме вони розмовляють, але знаємо, що він із ним спілкується. Ми встановили відносини, щоб забезпечити відкритість каналів комунікації, аби бути впевненими, що всі наші повідомлення передаються путіну. Ось чому ми це зробили; спочатку ми не збиралися визволяти політичних в’язнів», – зазначив він.
Спецпредставник Дональда Трампа підкреслив, що загальна мета полягала не у звільненні політичних в’язнів, а у пошуку шляхів врегулювання війни росії проти України. За його словами, США не є «наївними» щодо правління Лукашенка й усвідомлюють, що «якщо він звільнить одного в’язня, то, ймовірно, заарештує ще двох».
Келлог також повідомив, що санкції з білоруської державної авіакомпанії «Белавіа» зняли для того, щоб вона могла відремонтувати свої літаки, оскільки «бажано, аби їхні літаки не падали з неба». Він додав, що Вашингтон заборонив Білорусі використовувати повітряні судна для «злочинних цілей» та перевезення мігрантів до Європи.
Нагадаємо, The New York Times писала, що спеціальний посланець президента США Кіт Келлог під час зустрічі з білоруським лідером Олександром Лукашенком прагнув заручитися його підтримкою. Келлог намагався залучити Лукашенка до потенційного мирного врегулювання між Україною та росією.
До слова, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів про деталі свого візиту до москви та переговорів із кремлівським диктатором володимиром путіним. За його словами, головна тема їхньої багатогодинної зустрічі стосувалася «виживання» обох держав у сучасних геополітичних умовах.
