Кіберполіція в паніці
Верховна Рада хоче частково декриміналізувати порно. Які зміни пропонуються
У Верховній Раді реєструють законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, які передбачають декриміналізацію порноіндустрії.
Про це повідомив народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
За словами нардепа, кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
- порно без згоди (порнопомста, deep fake);
- екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
- порно з дітьми і для дітей.
"Все. За все інше зі ст. 301 та 302 кримінальну відповідальність прибираємо. Аби не було спокуси маніпулювати: сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми теж лишаються кримінальними злочинами (це окремі статті)", – наголосив Железняк.
Над текстом проєкту закону працювали правоохоронний комітет, Офіс ефективного регулювання BRDO та громадські організації.
Як ідеться у пояснювальній записці, проєкт закону розроблено "з метою декриміналізації діянь, пов’язаних з порнографією в частині, що не становить суспільної небезпеки, а також створенням чи утримання місць розпусти і звідництвом, як таких, що не заподіюють істотної шкоди, що посилить захист від втручання в приватне життя".
Крім того, ухвалення законопроєкту збільшить податкові надходження та виведе "з тіні" порнобізнес у тій частині, де відбудеться декриміналізація.
Проект Закону України:
Порівняльна таблиця:
Пояснювальна записка:
Лише з 2001 до 2019 року в Україні зареєстрували 14 520 справ за статтею 301 Кримінального кодексу «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів».
Кейси рахувала робоча група з підготовки нового Кримінального кодексу при президенті.
У статистику потрапили й ті справи, за якими були вироки, й ті, які до суду так і не дійшли за відсутністю складу злочину. Втім, якщо у 2012 році поліція зареєструвала 521 справу, то вже у 2013-му — 1021.
І з того часу цифри лише зростали за рідкісними винятками.
Проблема 301 статті в тому, що за нею легко спіймати людину та в такий спосіб покращити статистику розкриття справ, вважають юристи та правозахисники.
«Є негласна інформація: якщо слідчий скеровує до суду менше двох справ щомісяця, він просто вилітає з роботи. Тому люди намагаються буквально висмоктувати справи з пальця», — каже юрист Олег Веремієнко в інтерв'ю "Забороні".
Він підкреслює: кіберполіція — орган, який створювали для реагування на серйозні загрози. Це і російсько-українська війна, і незаконний обіг наркотиків, і регулярні «мінування» будівель чи станцій метро. Однак відповідальних за ці злочини чомусь ніхто не шукає, продовжує юрист.
А от справи за 301 статтею розкрити просто.
«Ті, хто розповсюджує порнографічний контент, і не є частиною великого бізнесу, не мають знань і навичок із кібербезпеки. Тому таких людей швидко знаходять. Правоохоронці регулярно моніторять соцмережі та вираховують порушників через IP-адреси», — пояснює адвокат Денис Овчаров.
