Ключова комісія Полтавської обласної ради так і не стала повноцінним робочим органом.

Вчора я повернувся (після рішення суду!) - до виконання своїх депутатських обов”язків в “рідну” комісію з питань бюджету та управління комунальним майном Полтавської обласної ради.

Звідки з безглуздої ініціативи Лариси Босенко мене незаконно «прибрали».

Бо я прийшов працювати, а не освячувати своєю присутністю те, що без мене вирішили.

Ставив запитання, які цій пані не подобалися.

Не подобалося їй і вчора. Настільки, що вона не змогла стримувати своє роздратування, демонструючи упередженість і нічим не пояснювану нервовість на мою адресу.

Щойно мій адвокат повідомив мене, що Касаційний суд відмовив Полтавській обласній раді у відкритті провадження по моїй справі.

Тобто, я остаточно виграв справу.

Очікую на вибачення від тих, хто спричинив всю цю маячню і намагався безкарно псувати мої нерви і час.

Вчорашню комісію зібрали, як завжди похапцем. Питання для обговорення - другорядні.

Не проєкт бюджету Полтавської області - 2022.

При розгляді питання призначення чергового керівника сумновідомого комунального підприємства «Полтавапаливо» (ми, кременчуцькі депутати, і досі чекаємо на результати розслідування, яким чином склади «Полтавапаливо» перекочували в приватні руки), я запропонував розпочати аудит обласних комунальних установ, саме з цього підприємства.

Переконаний, що платники податків мають знати, які завдання сьогодні виконує ця комунальна установа. Як в 2021 році виконувала фінансовий план? Яка економічна і соціальна  доцільність подальшого існування цього обласного закладу?

У відповідь отримав нездорову, образливу реакцію з боку Босенко. Яка продемонструвала, що брати відповідальність за те, що відбувається з комунальним майном області – це не її.

Та і взагалі конструктивно спілкуватися з колегами вона не може.

А її істеричне «йдіть цікавтеся фінансовим станом на підприємстві» взагалі шокувало.

Хіба може голова ключової комісії бути настільки непрофесійною? І зрештою вести себе на кожній комісії без виключення по-хамськи.  
І не тільки на мою адресу.

Її дуже роздратувало вчора, що своє питання я задав, звіряючись з робочими записами.

Обурює відверте хамство цієї жінки, яка ще напевне напівсвідомо перебуває в кріслі податкової інспекції, де нещодавно працювала.

А тому вимірює існуючий світ виключно через «фіскальну призму», звикши саме до такого, примітивного стилю спілкування.

Я не бачу сенсу в такому стилі спілкування.

І, так, я дійсно фіксую у записах свої запитання, перед тим проговорюючи їх зі своїм помічником – фаховим юристом.

І надалі це робитиму.

Станом на вчора ми, депутати найважливішої комісії облради - бюджетної – навіть не розглядали питання проєкту обласного бюджету – 2022, більше того, ми його ще й в руках не тримали.

Це інші облради України вже давно прийняли бюджет-2022, але тільки не Полтавська!

Цілий рік жодного разу бюджетна комісія планово не працювала. Тільки аврально, отримуючи ворох документів за декілька годин до комісії, а то і сесії. І депутати підняттям рук “за!” тільки освячували вирішене без них.

Я не для цього обирався до обласної ради.

Пора припинити стихійне, без обговорень, створення чергових комунальних установ, які лягають тягарем на обласний бюджет.
І таких самих спонтанних цільових програм.

Сьогодні депутатів комісії знову викликають на її засідання на завтра, 23 грудня.

Тобто, третій раз на тиждень, я маю кинути всі невідкладні робочі справи і летіти на засідання комісії, заплановане два дні тому.

Все, що від мене вимагається - мовчки підняти руку, або отримати чергову порцію хамства.

Не бачу сенсу.

Жаль, що ключова обласна комісія так і не стала повноцінним робочим органом.