До Покровського напрямку Східного фронту нині прикута ледь не вся увага. Окупаційно-терористичний контингент РФ рішуче суне на Дніпро.
Тривалий час становище у Донецькій області цілком доречно характеризувалося як «важке, але контрольоване». Проте тепер воно з-під контролю... вийшло, і це кричущий від крові наших воїнів факт.
Наразі виглядає, що наш фронт на Донбасі по суті рухнув. Оборона Сил оборони України дезорганізована, війська втомлені й ослаблені, а чимало підрозділів — деморалізовані.
Своєю чергою, поповнення, яке отримується, здебільшого «бусифіковане» на вулицях, і не допомагає. Ба навпаки — воно реально ускладнює бойову роботу частин.
Росіяни тільки тому не прориваються глибоко, бо їхні війська так само виснажені, як і наші. Проте вони зберігають значну кількісну перевагу, і мають безмежні запаси боєприпасів і тому їхній наступ триває, зупинити його ми наразі не можемо.
І ні, як багато хто вперто міркує, не операція Сил оборони України на Курщині тому причиною. Наш Східний фронт став просідати ще під час боїв за Авдіївку, якщо хтось із вас забув.
Що робити? Є декілька сценаріїв. Попередній головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний любив читати совєцькі військові підручники часів Другої світової, поглиблюючи свої воєнні знання.
Нинішньому нашому командуванню варто було б дослідити німецький досвід 1944 року, коли Вермахт постійно стикався з масштабними кризами на фронті, і примудрявся із них якось виходити. Зокрема, після розгрому групи армій «Центр» у Білорусі під час совєцької операції «Багратіон».
На жаль, проблема полягає у тому, що вузькі воєнні рішення дають короткотривалий ефект, і тільки відтермінують загальну поразку. Власне, це й показала Друга світова війна.
З озвучених раніше чинників маю певні сумніви, що у нашого командування є якийсь глобальний план на все це. Так, контрудари на інших ділянках фронту можуть мати результат, однак сенс вони мають тільки у випадку, якщо фронт на Донбасі тримається.
Поширені також сподівання, що росіяни все поставили на цей наступ, і в результаті у них закінчаться резерви. Втім про це ми чуємо вже 2 роки, але ті резерви щось все не закінчуються; дивно, а чому ж так?
З приземленого: варто було б запровадити більш ефективні заходи для покращення дисципліни у війську. Оскільки зараз уже становище на межі, а примусово мобілізоване поповнення його тільки поглиблює.