Коли осіннє рівнодення 2026 року: точна дата та особливості дня
Осіннє рівнодення у 2026 році настане 23 вересня.
Саме цього дня у Північній півкулі починається астрономічна осінь, а тривалість дня та ночі майже зрівнюється.
Після осіннього рівнодення світловий день поступово скорочується, а ніч стає довшою. Так триватиме до зимового сонцестояння, яке у 2026 році припаде на 21 грудня.
Осіннє рівнодення — це астрономічний момент, коли Сонце перетинає небесний екватор і переходить із Північної небесної півкулі в Південну. Через це сонячне світло розподіляється між півкулями особливим чином.
Назва «рівнодення» пов'язана з приблизно однаковою тривалістю дня та ночі. Насправді вони не є абсолютно рівними за тривалістю через атмосферну рефракцію та особливості сходу й заходу Сонця.
Для України 23 вересня 2026 року стане початком астрономічної осені. Від цієї дати Сонце щодня буде заходити дедалі раніше, а світанок — наставати пізніше. Поступово це призведе до помітного скорочення світлового дня.
Осіннє рівнодення здавна мало особливе значення для різних культур. Цей період пов'язували із завершенням збирання врожаю, підбиттям підсумків і підготовкою до холодного сезону.
Дохристиянську обрядовість осіннього рівнодення пов’язують із двома божествами: Світовидом та Авсеном (Овсеном).
Із цим днем пов’язана дохристиянська традиція, у якій збереглася обрядодія культу «Рожениць», або свята «Роду-Рожаниць».
Про це ми довідуємося з письмових джерел XII—XIII ст., хоча свідчення, зафіксовані у «Слові св. Григорія», «Слові Христолюбія» та інших джерелах, невиразні. Однак щодо походження цього свята існують дві думки. Першу підтримують дослідники, які вважають, що свято «Роду-Рожаниць» пов’язане з дайбозькими віруваннями, зокрема з подякою «польовим духам» — опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, котрі засівали, пророщували й поливали зерно. Ритуальною стравою для «польових духів» була пшениця з медом та маком. Також з усіх страв брали по ложці й виставляли на вікнах. Іншої думки дотримуються вчені, які вважають, що свято стосується моління до Богородиці, аби вона посприяла бездітним жінкам народити дитину.
Це був останній період у році для збору чарівного зілля, яке, за віруваннями, мало приворотні властивості. До його складу входили калина та барвінок.
Святкування осіннього рівнодення пов’язують зі Світовидом, якого при цьому називають Сивояром. Існував обряд Свята Свічки, або Весілля Свічки, — обрядове запалення вогню в домівці від освяченої свічки.
По селах зазвичай уквітчану свічку носили по хатах, і при її світлі споживали знов-таки обрядові весільні страви. Дійство тривало цілий тиждень, після чого жіноцтво урочисто запалювало від «женильної свічки» посвіт, при світлі якого мали працювати. Обряди вшанування домашнього вогню духовно налаштовували людину на прихід осені, коли ми більше часу перебуваємо при штучному освітленні, спонукали відчувати природу, що неодмінно покращує наше душевне й тілесне здоров’я.
Після цього Коло Свароже вступає в період Корочуна — найкоротшого дня, найтемнішої частини року.
Наші предки вірили, що під час осіннього рівнодення на землю приходять пращури. Необхідними атрибутами свята є останній сніп жита, зібраний у полі (Дідух), а також згадуються обрядові дії з короваєм, спеченим із нового врожаю. У цей день влаштовують великі братчини — бенкети, на які сходиться вся громада: кожен приносить найкраще зі свого столу до столу родового. На третій день після рівнодення святкують Овсеня, під час якого прощаються зі Світлим Богом Семиярилою, активність якого припадала на літній період.
Осіннє рівнодення стало для полку «Азов» меморіальним святом, а містерії, які проводять цього дня, отримали назву «День Мертвих», оскільки представники цієї спільноти вважають, що в цей час померлі воїни стають до військового строю своїх живих побратимів. Згідно з цією традицією Свято Свічки перетворилося на Свято Смолоскипа.
