Коли війна не залишає місця для домовленостей
Вибухи в Росії та Британії: випадковість чи закономірність?
Що спільного між вибухом на російській газовимірювальній станції «Суджа», пожежу на якій сьогодні видно з Курська, і вибухом на енергопідстанції в Лондоні, внаслідок якого закрився аеропорт «Хітроу»?
І той, і інший вибух може бути справою рук «українських терористів» (як каже представниця імперського МЗС Марія Захарова), або справою рук російських бандитів, або диверсією світової закуліси, або наслідком ведення воєнних дій у прикордонній зоні, де розташована станція, або результатом технічної аварії...
На війні як на війні. Кожна сторона використовуватиме події у своїх інтересах, звинувачуючи іншу сторону в недотриманні будь-яких усних чи письмових домовленостей. Тому згода «не бити по енергетиці» або домовленість не топити кораблі в Чорному морі ніколи не працюватимуть, доки війна не закінчиться.
А війна не закінчиться, доки кожна зі сторін має сили й можливості домагатися поставленої мети. У путіна ціль — захопити Україну, у нас ціль — жити вільними людьми на своїй землі. І тут немає і не може бути жодного компромісу.
