Коней на переправі може й не міняють
Але кучера необхідно змінити.
В УП вийшло із матеріалом про вибори. Пару важливих цитат з матеріалу для розуміння ситуації.
«Десь на початку лютого 2025 року команда Зеленського почала серйозно думати про можливі варіанти, як піти на вибори.
Соціологія показувала, що після скандалу у Вашингтоні рейтинги чинного президента стрибнули вгору.
Після короткого сплеску підтримки, пов’язаного зі скандалом в Овальному кабінеті, показники знову повернулися до спадного тренду.
Початок переговорів у Стамбулі та розмови про зустріч Зеленський — путін мали такий ефект, що майже всі вільні рекламні площі в містах у якийсь момент заполонила реклама, не зовсім політична, але дуже схожа на таку.
Однак після зустрічі Трампа і путіна на Алясці все різко зупинилося.
Проблема Зеленського полягає в тому, що він легко може показати хороший результат у першому турі, проте є великі сумніви, що зможе виграти другий.
Таким чином, ситуація Зеленського дуже нагадує Кучму зразка 1999 року: щоб виграти вибори, важлива не так успішна кампанія, як «модерація» списку учасників перегонів.
Поки що розігрування «карти Симоненка» виглядає чи не єдиною реальною стратегією для команди чинного президента: вивести, як Кучма у 1999 році, у другий тур когось зручного для перемоги; у випадку Зеленського — когось на кшталт умовного Петра Порошенка.
Проте що довше триває війна, то менше сумнівів, що генерал Залужний готується до політичної кар’єри. До завершення бойових дій він навряд чи відкрито критикуватиме владу.
Частково атмосфера навколо Залужного сьогодні нагадує Ющенка 2003 року: міфологізований образ, величезний кредит народної любові й довга черга потенційних спонсорів.
Склад наступної Ради, очевидно, буде строкатим: до прохідного бар’єра добирається багато нових сил. І якщо президентські вибори виграють на емоціях та роботі з архетипами, то парламентські — значно більш раціональна історія.
Особливу динаміку можуть задати військові проєкти: «Азов», Третя штурмова, потенційна партія Залужного чи Буданова, а також волонтерські об’єднання на зразок Притули чи Стерненка.
Найбільша інтрига наразі полягає в тому, хто перехопить колишній «біло-блакитний» електорат. Потенційно на цей сектор мітить Дмитро Разумков. Втім, припустити, що влада залишить його там одного, дуже складно. Тому вже зараз у кулуарах Ради говорять про можливий «дружній, трохи ватний» проєкт із умовним Данилом Гетманцевим чи Максимом Бужанським на чолі».
