Конфлікт між суддею-аферисткою Гольник та ветераном переходить у суд
Завтра у Подільському районному суді міста Полтави почнуть розгляд справи за позовом Володимира Бойка до судді-аферистки Гольник.
До уваги журналістів міста Полтави!
Запрошую відвідати спектакль, який розпочнеться 27 травня 2026 року о 10:30 в Подільському районному суді міста Полтави (вул. Героїв «Азову», 37), де в залі судових засідань № 6 суддя Юлія Подмаркова приступить до розгляду мого позову до судді Шевченківського районного суду м. Полтави Лариси Гольник про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації.
Суддя-аферистка Гольник, яка відома тим, що раніше намагалась привласнити гараж, що належав її психічно хворій сусідці, останніми роками підробляє поширенням «чорного піару». Зокрема, Гольник довідалась, що я під час проходження військової служби (я перебував на фронті з перших днів повномасштабної війни впродовж 3 років, 2 місяців і 5 днів, доки не був звільнений із ЗСУ через досягнення граничного віку) викрив солдата Шабуніна в шахрайстві та ухиленні від військової служби.
Цей покидьок упродовж півтора року фіктивно рахувався водієм-електриком, стрільцем і навіть розвідником у моїй 241-й окремій бригаді ТрО, але жодного дня обов’язків військової служби не виконував, натомість придбав підроблену довідку про безпосередню участь у бойових діях. Зараз Шабуніна та колишнього командира батальйону Юшка, який організував Шабуніну фіктивну службу, судять у Печерському районному суді міста Києва.
Оскільки Шабунін — це соратник Гольник по «боротьбі з корупцією», суддя-аферистка влаштувала розгнуздану наклепницьку кампанію в соцмережах, поширюючи про мене завідому брехню.
Після демобілізації я, довідавшись про це, подав позов до суду. При цьому я до звільнення з військової служби навіть не знав про існування судді Гольник і ніколи не згадував її публічно, аж доки не звернувся до суду з позовом до цієї мерзоти.
Зокрема, ця медіа-проститутка 24 січня 2026 року розмістила на своїй Facebook-сторінці черговий бруд щодо мене. «Її честь» стверджує, що я є журналістом якогось російського видання: «Володимир Бойко є, мабуть, найактивнішим автором цього прокремлівського ресурсу». І що я під час війни перебував не на фронті, а працював як журналіст на Москву. Також Гольник поширила ось такий наклеп про мене:
«Це найманий зливний бачок російської агентури з ОПЗЖ. Вони з Монтян спільно працювали та працюють. Де він воював. Він у Facebook безперервно. А на війні це неможливо. Жодних контактних боїв, жодних штурмів, пропетляв усі небезпечні операції свого батальйону. Типовий блатний воїн, який наробив фото у безпечному місці. Рахувався десь, фотографувався у формі, жодних даних, що справді воював — нема».
Більш того, як «доказ» того, що я «типовий блатний воїн, який наробив фото у безпечному місці», Гольник знайшла на моїй Facebook-сторінці мою розповідь про те, як наш взвод у червні 2022 року облаштовував лінію оборони навколо Миколаєва.
Під цим моїм дописом містяться 8 фотографій, які я зробив під Миколаєвом, оскільки внаслідок зливи наш взводний опорний пункт був залитий водою. На фото — бліндаж та окопи, вибух під час артилерійського обстрілу наших позицій противником, моя фотографія на спостережному пункті та супутникові знімки, які засвідчили масштаб фортифікаційних і земляних робіт, проведених нашим взводом.
З цього мого допису Гольник витягнула одну мою фотографію й опублікувала на своїй Facebook-сторінці як доказ того, що вона нібито встановила, що я «типовий блатний воїн, який наробив фото у безпечному місці», і, подібно до Шабуніна, купив собі фальшиву довідку про участь у бойових діях.
Відповідачка Гольник викликана на 27 травня 2026 року до Подільського районного суду міста Полтави, де вона має надати докази тієї брехні, яку систематично поширює про мене.
Я, звісно, не сумніваюся в тому, що ця медіа-шалава до суду не прийде. Але в суді буду я — і надам суду й усім присутнім докази феноменальної брехливості та аморальності цієї суддівської потвори.
Мій позов до судді Гольник опублікований одним PDF-файлом у моєму Telegram-каналі за цим посиланням.
Що ж стосується моєї військової служби, то я, звільнившись торік у відставку, започаткував рубрику #дембельський_альбом, де час від часу викладаю свої військові фотографії. Щоправда, їх небагато (про що я зараз дуже жалкую) — на фронті було не до фотосесій.
Кому цікаво — заходьте за хештегом #дембельський_альбом і переглядайте. Зараз там викладаються фотографії та відео за 2022 рік (Херсонський напрямок). Пізніше будуть фотографії з-під Вовчанська, Бахмута, Сіверська, Курахового, Костянтинівки.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
