Коти усіх усюд, єднайтеся! «Идет охота на… котов»
Мурчики, тузики і кеші проти слуг народу...
До котиків у барвистих жилетах і з бантиками на хвостах у нас, як і до будь-чого іншого екстравагантного включно з блазнями і геями, абсолютно індивідуальне ставлення. Нашу особливу точку зору можуть не поділяти «двічі приплюснута» Наталія Мосійчук, дідок Вітольд Фокін, видатний професор з пожиттєвою соцдопомогою О. Зеленський, авжеж, і ті співвітчизники, яким все ніяк не розвидниться. Ця елітна і посполита публіка й на Україну дивиться під іншим кутом.
Та поки що, хвалити бога, наша авторська громадянська самобутність захищена Конституцією України і Всесвітньою Декларацією прав людини (1948 р.).
Згадайте-но оцю красиву деклараційну статтю під номером 19: «Кожна людина має право на свободу переконань i на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами i незалежно від державних кордонів». Гарно, правда?
Тепер до котячої теми. Цькуйте, панове, на нас усіх домашніх улюбленців, але ми стоїмо на своєму: сільський кіт має виконувати своє прагматичне призначення – ходити сам по собі і справно ловити мишву на господі, міський – муркотіти інфантильній господині улесливе: «Ти на світі всіх миліша», фоткатися з нею зранку до вечора і роз'ярено обдирати шпалери, коли тієї ж господині немає вдома. Ну, в разі вкрай зіпсованих стосунків – випорожнятися в капці.
Але п'ять і більше котиків на квадратний метр хрущовки свідчать про проблеми «кошатниці» (-ка) з ідентифікацією.
Множимо далі лави особистих ворогів. Прикрита демонстративно-агресивним милосердям (ой, лелечки, босі й голодні брати наші менші!) відгодівля прибудинкових завошених приблуд у масових масштабах порушує наше невід'ємне право на комфортне існування на спільній з приблудами території. А оскільки таки ми є вершиною еволюції, нехай навіть і зі слугами включно, а брати наші менші не належать до суб'єктів Декларації прав людини, доведеться визнати сумнівність тези «все найкраще – котам».
До слова, коли ми декларуємо власну (вимушену чи усвідомлену – немає значення) толерантність до існування хворобливого збочення у сексуальних, а знедавна й у цивільно-правових стосунках, то відтак маємо право на вимогу до трансгендерних панів і панянок зачахнути по глухих кутках і не влаштовувати показові шабаші на спільній з нами міській чи сільській території. Логічно?
Вихід один – тихесенько змиритися одне з одним. Зокрема, навіть з поетом, публіцистом, співаком, композитором, шоуменом, арт-продюсером і офіційним топ-геєм Костем Гнатенком, чиєму «серцю (?) не накажеш».
Атож, тримай Мурчика, Барбосика чи Кешу під боком, укладай з ним шлюб, переписуй на нього хату, роби заготівлі кормів холістік суперпреміального сегменту під брендом Optimeal, каструй, злучай, міняй на платіжки за газ, тільки не закликай нас вважати все оце нормальним. Домовилися.
На сайті Верховної Ради під реєстраційним номером 3796 з'явився законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються у неволі». Цим законотворчим «шедевром» 27 нардепів за ініціативного авторства служивих килимових від нашої поміркованої, універсальної неупередженості мокрого місця не залишили!
Суспільство примушують обов'язково зареєструвати практично усе, що окрім хазяїв вдома ворушиться – другий абзац статті 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» залюбленими у фауну трускавецькими недотепами викладається наступним чином: «тварини – живі організми царства тварин за біологічною систематикою з розвиненою нервовою системою, здатні відчувати: сільськогосподарські, домашні, дикі, безпритульні (бездоглядні), лабораторні, тощо».
Стаття 7 у викладі новаторів, якщо її корелювати з ст.1, набуває садистського спрямування проти дам зі собачками і газд зі свинарниками: «Власники тварин зобов’язані провести ідентифікацію та реєстрацію тварин, які утримуються ними та перебувають у їх власності згідно вимог, встановлених статтею 101 цього закону».
То вже таке, що проєкт писали двієчники – український правопис унормовує вживання прийменника «згідно» винятково з прийменником «з», і нехай би їхнє незнищиме «згідно вимог» було єдиним зашкваром!
Уловіть суттєвіше. Якщо до безсловесних мешканців вашого акваріуму і заплінтусних квартирантів (ми маємо на увазі Хеліцерових Арахнідів, а ви? Натяк на тарганів – авт.) цього разу ще черга не дійшла, то «здатні відчувати» білі миші, хом'ячки, морські свинки, піщанки, папуги, карликові і більші кролики, шиншили, звісно – коти, пси і кури в асортименті підпадають під паспортизацію.
Наїзд чітко ув'язаний із «зеленим» бюджетом, який кровоточить страшенним дефіцитом. Статтею 10 нині ухойдоканий, а ще недавно оскаженілий принтер має намір заткнути чорну діру і підняти рейтинг зе, як кришку рояля: «Проведення ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які утримуються у неволі або в напіввільних умовах, є платними процедурами».
Полтавцям радимо «спустити всіх собак» на так званого народного обранця, традиційного для поточного моменту засилля випадковостей «щоумена&політичного діяча» Андрія Ростиславовича Бобляха – його підпис теж красується під котоненависницьким законопроєктом.
Ату їх, дорогі домашні і дикі тварини!