Кремль поглиблює цензуру російських соцмереж
На росії пропонують ввести реєстрацію в месенджерах за паспортом
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російська влада може запровадити ще жорсткіші заходи для контролю і цензури соцмереж.
Про це повідомляє ISW.
Експерти вказують на те, що, за повідомленнями, російський уряд розглядає можливість запровадження жорсткіших заходів для прямої цензури критичних висловлювань у російських соціальних мережах.
Пропагандистське видання ТАСС повідомила 19 липня, що неназване джерело заявило, що російські законодавці обговорюють законопроєкт, який змусить власників акаунтів у соціальних мережах, що мають щонайменше 10 000 підписників, передавати особисті персональні дані російській федеральній службі Роскомнагляд, а за невиконання вимог – блокувати канал.
За попередньою оцінкою ISW, пропозиція Роскомнагляду є частиною більш широких зусиль Кремля, спрямованих на викорінення критичних думок і зміцнення контролю над російським інформаційним простором.
Можливо, Роскомнагляд вирішив, що попередні заходи, спрямовані на те, щоб підштовхнути критиків до самоусунення через страх втратити дохід від реклами, не гарантують російському уряду можливості безпосередньо контролювати інформаційний простір, оскільки адміністратори каналів, які не покладаються на дохід від реклами, зможуть і надалі працювати анонімно.
Однак нові пропозиції, про які повідомляється, дозволять російському уряду здійснювати пряму цензуру всіх великих критично налаштованих каналів, які залишатимуться анонімними.
Пропозиції Роскомнагляду можуть вплинути на прийняття рішень адміністраторами Telegram.
Засновник Telegram Павло Дуров заявив 19 липня, що Telegram почне показувати місяць і країну, в якій зареєстрований канал, але зазначив, що це частина зусиль у боротьбі з шахраями в додатку.
Дослівно ISW: «Заява Дурова, однак, примітна, оскільки він регулярно рекламував Telegram як орієнтовану на конфіденційність, незалежну і вільну від цензури платформу з моменту його заснування в 2013 році».
Держдума РФ розробляє пакет поправок, який посилить вимоги щодо ідентифікації користувачів месенджерів.
Про це повідомив голова комітету нижньої палати з інформаційної політики Александр Хінштейн.
«Анонімність – це живильне середовище, основа кіберзлочинності: від телефонного шахрайства до тероризму, екстремізму та шпигунства», – заявив Хінштейн.
Він нагадав, що закон уже сьогодні зобов'язує абонентів мобільних операторів підтверджувати свої персональні дані.
«Голосові з'єднання через месенджер відбуваються чи не частіше, ніж за стільниковим зв'язком. Отже, потрібно, щоб «правила гри» були для всіх однаковими», – зауважив Хінштейн.
У рамках закону, який влада пояснює боротьбою із «сірими сім-картами», росіянам заборонять укладати договори на послуги зв'язку без очного відвідування офісу оператора.
Крім того, всі сімки планується прив'язувати до ідентифікатора смартфона, планшета або ноутбука, на якому вони використовуються (IMEI). Одному абоненту буде заборонено оформлювати більше 10 номерів, а поповнювати баланс можна буде лише за умови пред'явлення паспорта. При цьому всі існуючі договори за задумом депутатів потрібно буде переоформити до 1 березня 2025 року.
Хінштейн додав, що робота над законом «Про внесення змін до ФЗ «Про зв'язок» та ФЗ «Про здійснення ідентифікації та (або) аутентифікації фізичних осіб…» продовжується, його остаточну версію до другого читання буде представлено найближчим часом.
Як повідомляється, зараз 80% росіян користуються месенджерами. За останні шість років їхня частка зросла в 2,7 раза і практично зрівнялася з часткою користувачів інтернету в цілому – 81%. Найпопулярнішим месенджером у російських громадян залишається WhatsApp – ним користуються 72%, друге місце займає Telegram (52%), далі йдуть Viber (21%) та внутрішній месенджер VK (18%).
