«Крізь тюрми до зірок»
Він був бісів геній, котрого у 1938 році, власна країна за доносом арештувала, під час допитів поламала йому щелепу графіном
12 квітня назавжди залишиться визначною датою. Перша людина у космосі. Але у цей день я завжди згадую, якою ціною дався цей політ, за яких обставин, а головне, навіщо.
Корольов був геній. Він був бісів геній, котрого у 1938 році, власна країна за доносом арештувала, під час допитів поламала йому щелепу графіном, а потім кинула до концтабору на Колиму. Ця травма, зрештою, і стала причиною його передчасної смерті. З радянських фотопортретів на нас дивиться усміхнений Сергій Павлович, але дивиться він на нас, після численної ретуші, котра приховує легку нерівність правої щелепи:
«После первого же допроса его поставили на конвейер: это когда подследственный сутками не ест не пьет, а стоит перед следователями, которые сменяются. Во время мученического стояния будущего академика, дважды Героя Социалистического Труда били в пах, плевали ему в лицо, пускали в ход хранящийся в следственных столах различный пыточный инвентарь: куски резиновых шлангов с металлической начинкой, плетенки из кабеля со свинцовой оплеткой, бутылочные пробки с иголками, вставленными внутрь так, что они выходили наружу на два-три миллиметра. Чем конкретно из этого наборчика «угощали» С. Королева, не суть важно. Достаточно и того, что уже на первом допросе утром 28 июня 1938 года следователь Шестаков обозвал будущего генерального конструктора фашистским выблядком и, поставив на конвейер, в две руки с Быковым подверг мордобою. Два года спустя, 13 июня 1940 года, сам Королев в своем письме Сталину крайне сдержанно описал это: «Шестаков и Быков подвергли меня физическим репрессиям и издевательствам». (Николай Ямской, Журнал «Огонёк» №3 от 22.01.2006, стр. 20)
Можна було б написати й про те, що навіть після звільнення, Корольов був «на короткому поводку» у комуністичного режиму, про інших талановитих інженерів з «шарашки» (лабораторії, де працювали в’язні радянських таборів), котрих Сергій Павлович особисто «витягнув» із «зони».
Можна згадати й про те, що перший політ людини у космос відбувся не з науково-дослідницькими, а з чисто ідеологічними цілями - для того, щоб виграти перегони з американцями.
Але, гадаю, і цього буде досить.
12 квітня, без сумніву, визначна дата. Але у цей день мені не хочеться святкувати та радіти. Хочеться віддати шану мужності тих, хто був причетний до цього польоту. І згадати ціну, котру усі вони заплатили.
