Легітимність Полтавської облради – питання залишається відкритим
Вже не один рік обласні ради, у тому числі і Полтавська, розглядають на своїх сесійних засіданнях питання, пов’язані з наданням у користування надр, та приймають відповідні рішення
Проте, в останні три роки депутати обласної ради зайняли, можна сказати, непримириму позицію щодо надання погоджень на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами. Із загальної кількості відмов (понад 70), 54 прийшлось на підприємство із 100% часткою державної власності – ПАТ «Укргазвидобування».
Чим пояснюється така нелюбов ради до підприємства? А тим, що ПАТ «Укргазвидобування» відмовляється укладати угоди на фінансування соціальної інфраструктури області на умовах, запропонованих їй обласною радою.
Не будем аналізувати угоди, а давайте проаналізуємо, чи є взагалі підстави у обласної ради розглядати питання, пов’язані з наданням спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.
Обласна рада вважає, що підставою погодження надання надр у користування є пункт 3 статті 91 Кодексу України про надра, яким визначено, що до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами належить погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Оскільки до корисних копалин загальнодержавного значення постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 р віднесено в тому числі газ природний, нафту та газовий конденсат, обласна рада всі останні роки вважала, що до її компетенції належить і погодження надання у користування нафтогазоносних надр.
Але це не зовсім так. Скажемо точніше – зовсім не так.
Статтею 31 Кодексу України про надра визначено особливості застосування норм цього Кодексу, а саме: якщо законами про користування нафтогазоносними надрамивстановлені інші норми, ніж ті, що передбачені у цьому Кодексі, то застосовуються норми цих законів.
Основним (спеціальним) законом про користування нафтогазоносними надрами є Закон України «Про нафту і газ». Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.
Отже, стаття 31 Кодексу України про надра, насамперед стосується норм Закону «Про нафту і газ».
У статті 9 Закону України «Про нафту і газ», де йдеться про повноваження органів місцевого самоврядування, сказано, що до повноважень органів місцевого самоврядування у відносинах, пов’язаних з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, в межах їх компетенції належить:
-надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на
відповідній підпорядкованій їм
території об'єктів нафтогазового
комплексу, сфера екологічного
впливу діяльності яких згідно з
діючими нормативами включає відповідну територію;
(Абзац третій частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 1578-IV (1587–15) від 04.03.2004)
- участь у розробці комплексних планів
нафтогазопостачання
споживачів на підпорядкованій їм території;
- участь у розробці і реалізації
системи заходів щодо роботи
об'єктів нафтогазової галузі у надзвичайних умовах;
- інші повноваження, визначені законом.
У
цій же статті сказано, що органи місцевого самоврядування не можуть
втручатись у господарську діяльність суб'єктів, що здійснюють геологічне вивчення нафтогазоносності надр,
розробку родовищ нафти і газу, переробку нафти і газу, зберігання,
транспортування та реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки, крім
випадків, передбачених
чинним законодавством.
Слід звернути увагу депутатів обласної ради і, насамперед, її керівництва, що у статті 9 та у Законі «Про нафту і газ» в цілому відсутня норма щодо погодження органами місцевого самоврядування, у тому числі обласними радами, надання у користування нафтогазоносних надр.
А тепер щодо третього абзацу частини першої статті 9, який було виключено із Закону ще у 2004 році (!!!). Цей абзац виглядав так: погодження питань про надання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.
От і ми дійшли моменту істини. Право на погодження питань про надання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами обласні ради втратили ще у далекому 2004 році.
Як же бути з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року? Адже у пункті 9 Порядку прямо сказано, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами – на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин». І посилаючись на цей пункт, Держгеонадра бомбардують Полтавську обласну раду заявками щодо погодження надання у користування нафтогазоносних надр, а рада із задоволенням посилає ці заявки та й саму Службу куди подалі.
Знаєте, є такий юридичний термін, який невипадково потрапив до статті 68 Конституції України, що незнання Закону не звільняє від юридичної відповідальності (а наш народ добавив – а знання часто звільняє)?
Так от, у статті 113 Конституції України дослівно сказано, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
При прийнятті постанови № 615 та при внесенні до неї змін у 2014-2017 роках Кабінет Міністрів України мав привести постанову у відповідність до вимог Закону України «Про нафту і газ». У свою чергу Державна служба геології та надр України мусила б звернути увагу Кабінету Міністрів України на наявне порушення.
Замість цього Державна служба геології та надр України безупинно з 2011 року (рік створення Служби) направляла до обласних рад запити щодо надання погодження на користування нафтогазоносними надрами, чого не мала права робити. А обласні ради не мали права розглядати питання надання погоджень на користування нафтогазоносними надрами.
Полтавська обласна рада повинна була, посилаючись на Кодекс України про надра та Закон України «Про нафту і газ», повертати відповідні подання Державної служби геології та надр України назад з роз’ясненням щодо неможливості розгляду цих питань у зв’язку із відсутністю на це повноважень.
Але не зробила цього обласна рада, бо на кону був великий куш – 250 мільйонів гривень, і кожний не зовсім дурний розумів – як тільки гроші будуть, треба стояти у перших лавах тих, хто буде розподіляти.
І рішення щодо відмови у наданні погоджень вже сприймалися не як порушення чинного законодавства, а як найвище досягнення – он нас усі умовляють, а ми ось такі непохитні.
Ця непохитність якось випала з поля зору наших правоохоронних компетентних органів, які мабуть забули про зміст статті 144 Конституції України, в якій сказано, що:
-органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території;
-рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Цікаво те, що втративши ще у 2004 році право розглядати та вирішувати питання, пов’язані з наданням у користування нафтогазоносних надр, обласні ради не ставили питань щодо повернення їм такого права. А це тому, що законів вони не читали.
Депутати якось не замислювалися, що перебираючи на себе не передбачені законом повноваження, обласні ради своєю діяльністю завдавали шкоди підприємствам нафтогазової галузі і водночас гальмували її розвиток.
Важко порахувати, скільки було втрачено додаткового видобутку – питання спірне, але давайте згадаємо про такий податок, як ПДВ. ПАТ «Укргазвидобування» просило надати у користування в області 16 ділянок надр. На кожній з них підприємство за три роки мало пробурити хоча б одну свердловину, середня вартість якої на сьогодні перевищує 200 мільйонів. Загальна вартість свердловин – це порядку 3,2 мільярди гривень, з яких ПДВ – понад 500 мільйонів, які недоотримав державний бюджет. А податки на заробітну плату, а рента? А робочі місця (для створення одного робочого місця у видобувній галузі треба витратити не менше 40 тисяч доларів)?
Нарешті той факт, що тільки ПАТ «Укргазвидобування» постачає газ для потреб населення України. Як можна відмовляти у розвитку такій компанії?
Обласна громада так і не отримала 250 мільйонів, які обіцяли обласні депутати. Тож треба нагадувати, чим вимощена дорога у пекло?
Виносячи на розгляд обласної ради питання щодо погодження (відмовлення) надання у користування нафтогазоносних надр, посадові особи Полтавської обласної ради VII скликання неодноразово порушували вимоги статті 19 Конституції України, у якій сказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Напрошується питання – а чи не були втягнуті у процес створення тиску на ПАТ «Укргазвидобування» і обласні компетентні органи? Чому не провели «лікнеп» щодо положень чинного законодавства та не нагадали про відповідальність?
Можуть заперечити: облрада – це колегіальний орган, яка тут може бути відповідальність. А може!
Статтею 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко визначено: підставою для дострокового припинення сільської, селищної, міської, районної, обласної ради є випадок, коли рада прийняла рішення з порушенням Конституції України,цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом.
Знову ті компетентні органи, де ж їх узяти.
Воно було б не так образливо, якби не оті два прикрі випадки з ТОВ «Аркона-Газ-Енергія» та ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ». Незрозуміло чому, але обласна рада їм не відмовила у погодженні. Не знаємо як «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ», а «Аркона-Газ-Енергія» раду надурила. Обіцяла розпочати роботи у 2017 році – а нема. Обіцяла, що у 2018 році повним потоком поллється у бюджети місцевих громад 5 відсотків ренти з пробурених товариством свердловин – а нема. І коштів на соціальну інфраструктуру у 2017 році – нема. І відповідальності, додамо ми, теж нема – ні у «Аркона-Газ-Енергія», ні у керівництва ради.
Варто сказати ще дещо. Керівництво «Блоку Петра Порошенка» проголосило про програму збільшення на 15 відсотків у 2020 році обсягів видобутку українського газу. Зрозуміло, що передувати у цій програмі мало ПАТ «Укргазвидобування». Але не зрозуміло, чому члени того блоку, депутати від нього в обласній раді, заступники голови облдержадміністрації Пісоцький Андрій та Товстий Роман голосували проти «Укргазвидобування» і за «Аркона-Газ-Енергія».
Факт голосування за «Аркона-Газ-Енергія» легко перевірити – офіційне посилання – http://www.oblrada.pl.ua/ses/7/15/z15sp2.pdf сторінка 55 та 58.
Уви, на сьогодні ми маємо значно більше запитань аніж відповідей. Щоб отримати відповіді хоча б на деякі з них, представники Народної Ради міста Полтави звернулись до Голови ВРУ Парубія А.В., Прем’єр-міністра України Гройсмана, голів профільних комітетів ВРУ та народних депутатів України з відповідною заявою.
Але хотілося б почути відповіді і від обласної ради і від компетентних органів, якщо вони нарешті знайдуться. Але найбільш важливою для нас є думка пересічних полтавчан. Якщо влада, на яку чотири роки тому покладались великі надії, не витримала випробування часом і не хоче відстоювати інтереси ПАТ «Укргазвидобування», можливо варто зробити це нам.
Володимир Дащенко
