Лист із майбутнього: диво-швидкість і санкції за один день

«Довгий і непростий день». Друга серія лонгріду про підготовку санкцій проти Петра Порошенка.

З попередніх серій ви могли дізнатися, як РНБО та Офіс Президента фальсифікували текст указу про санкції, щоб Зеленський міг уникнути публічного приниження через необхідність впроваджувати їх повторно протягом одного тижня. І що у Верховному Суді представник Зеленського наполягає на розгляді справи в закритому режимі, а представник Кабінету Міністрів – що «санкції носять превентивний характер», і відтак питання, за що конкретно вони – в принципі, немає сенсу обговорювати.

Наступне засідання буде післязавтра, 13 травня, і нам саме час поговорити про те, як саме ці санкції з’явилися, і які все ж таки були їхні формальні підстави. Більшість людей, обурених посиланням на «превентивність», думають, що це означає, що в документах про санкції взагалі не було вказано жодної причини їх застосування. Це не так. «Превентивності» не було в документах з 12 лютого, вона вперше з’явилася лише в поясненнях уряду від 8 квітня. Причини застосування санкцій проти Порошенка були вказані, але вони такі, що в Зеленського, коли настав час відповідати в суді на наш позов, свідомо обрали варіант «скажемо, що це все превентивно». В ОП не гірше від нас з вами розуміють, що це тупо, і що вкрай погано сприймається суспільством, але те, що написано в реальних документах, виглядає набагато гірше і компрометує Зеленського ще сильніше.

Але спочатку ще трохи про процедуру. 

Повертаємося в часі на три місяці. 12 лютого 2025 року, середа. Звичайний робочий день в Міністерстві економіки України, «ніщо не передбачувало біди». На годиннику 13:16, обідня перерва. Раптом з Державної служби фінмоніторингу надходить лист №228/413-04/ДСК – і темп подій прискорюється до «тапку в підлогу». Самого листа ми поки що не бачили, в суд його не надали і не факт, що взагалі дадуть (літери «ДСК» в номері означають «для службового користування», більшість документів, які цитуватимуться далі, має цей гриф, його там ліпили на кожний папірець. І саме це зараз є для Зеленського формальним приводом просити суд закрити процес). 

Лист ДСФМУ запустив бурхливу діяльність Мінекономіки під особистим контролем міністра Юлії Свириденко. Насправді, в нормальному таймлайні міністр економіки не мала б дізнатись про сам факт надходження такого листу до наступного дня, чи, може, тижня. Нічого термінового в листі не було, він стосувався подій 2009-2015 років. Якщо тільки міністр не знала про цей лист заздалегідь і не чекала на нього. В міністра було лише 6 годин, щоб встигнути до засідання РНБО. Вранці Президент мав вирушити до Мюнхену, і наступне не могло відбутися ще, як мінімум, тиждень.

Засідання РНБО було призначено на 18:30 12 лютого. 

Не було жодного, абсолютно жодного шансу, щоб документ, який зайшов о 13:16 в Міністерство економіки (яке саме не має права ініціювати санкції, а має звернутись з проєктом до Кабміну, врахувати зауваження інших міністерств і підготувати фінальну редакцію) міг того самого дня потрапити на розгляд РНБО. В нормальному випадку це праця на тижні, в максимально прискореному – на дні. Виконати її за 6 годин нереально за будь-яких умов. Не тому, що багато писати, а тому, що документ має пройти через руки десятків людей. І лише частину цієї роботи можливо виконувати паралельно, більшість – лише послідовно. Не може секретаріат Кабміну отримати проєкт розпорядження від МЕ, поки з МЗС не прийде до МЕ лист про погодження. І не можна надати його на ознайомлення членам Кабміну до реєстрації секретаріатом. І так на кожному етапі.

О 17:40 Юлія Свириденко підписує електронним підписом супровідний лист №32-01/102-01 ДСК до Кабінету міністрів України.

Надаються: проєкт розпорядження КМУ, довідка про погодження проєкту від інших відомств, пояснювальна записка. Пропозиції Мінекономіки: застосувати до Петра Порошенка санкції: позбавлення державних нагород (безстроково), решту відповідно до переліку (на 10 років). В документах неправильно вказаний податковий номер Порошенка (24011005438 замість 2401005438). Розділ обґрунтування виглядає дослівно так (режим ДСК, фото документа не буде, ми вимушені були переписувати його вручну):
======
Досудовим розслідуванням встановлено, що Порошенко Петро Олексійович, перебуваючи на посаді Президента України, діючи за попередньою змовою із Медведчуком В.В., Кузярою С.В. та іншими особами з числа державних органів та підприємств України і представників вищого керівного складу державних органів російської федерації, протягом 2014-2015 років організували систематичне придбання та поставку вугілля на адресу ПАТ «Центренерго» у підконтрольних їм підприємств на окупованих територіях Донецької та Луганської областей за державні кошти україни, поставивши енергетичну сферу України у залежність від російської федерації та терористичних організацій «Л/ДНР», чим підірвали економічу безпеку держави, позбавивши її можливостей для диверсифікації дєерел постачання енергетичних ресурсів, надали російський федерації більш широкі можливості для подальшшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї, одночасно з цим здійснили фінансування дій да суму 207755433, 30 грн., які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України.

2) В межах кримінального провадження досліджуються обставини можливих неправомірних дій Порошенка П.О., який в період з 09.10.209 по 11.03.2010, обіймаючи посаду Міністра закордонних справ України, міг приймати участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом України, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Серед іншого, слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовий легалізації Харківських угод, які останній публічно називав «мистецтвом компромісу». За версією слідства, зазначені дії Порошенка П.О. переслідували особистий матеріальний (економічний) мотив щодо підтримання економічних відносин з РФ, з метою отримання власного прибутку, закрема на невигідних, в т.ч. таких, що загрожують державі Україні умовах. Так, межах кримінального провадження №2201900000000285 від 09.09.2019 отримано інформацію, що у 20001 році ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» придбала Липецьку кондитерську фабрику «Ликонф» (РФ), яка у 2006 році була перейменована на Липецьку кондитерську фабрику «Рошен» (РФ). За даними слідства фабрика фактично здійснювала виготовлення та реалізацію кондитерських виробів на території рф під контролем групи компаній «Рошен», належної Порошенку П.О., до кінця 2016 року. У 4 кварталі 2010 року Порошенко П.О. став володільцем 59,9585% акцій ПАТ «Севастопольський морський завод» через ПАТ «ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал», таким чином Порошенко П.О. мав вирішальний вплив на діяльність заводу. Таким чином, маючи контроль над заводом, продовження розміщення Чорноморського флоту у Криму було вигідно особисто Порошенку П.О.
========

Помилки, очевидно, цікаві не самі по собі (крім податкового номеру – але про це було детально в серії №3), а як індикатор того темпу, в якому документ готувався – його швидко друкували з листа, і жодного разу ніхто не перечитав. Просто не було часу.

До цього першого варіанту від 17:40 додано лаконічну довідку, що «заінтересовані органи… вважаються такими, що погодили проєкт без зауважень». Що це означає, ми не знаємо, цілком можливо, що першу версію взагалі нікому не встигли показати. Згодом з’явився другий варіант також за підписом Свириденко (супровідний лист №32-02/105-01 ДСК «…направляю доопрацьований проєкт розпорядження КМУ…»). До цього доопрацьованого варіанту додається довідка про погодження – і вона досить промовиста. Без зауважень проєкт погодили Міністерство закордонних справ (заступник міністра Перебийніс), Міністерство цифрової трансформації (перший заступник міністра Вискуб), Міністерство фінансів (міністр Марченко), Міністерство внутрішніх справ (міністр Клименко).

Міністерство юстиції (міністр Стефанішина) висловило аж два зауваження. Як думаєте, які? Що це все в цілому беззаконна маячня? Не вгадали. 

Зауваження №1: «Ім'я і прізвище Петра Порошенка треба додатково вказати латинськими літерами». 

Зауваження №2: що в законі нема поняття «підсанкційний суб'єкт», треба писати «особа, до якої застосовано санкції» чи якось так. Інших зауважень не було.

Додатково Мінюст надав «Висновок щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини»: «Проєкт акта за предметом правового регулювання не стосується Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини». Підписала цей висновок Маргарита Сокоренко, представник України в ЄСПЛ і дуже фаховий юрист. Я правда не знаю, що чи хто змусило її таке написати. Вона чудово, краще від будь-кого в країні, розуміє, що «блокування активів» і «заборона вчинення всіх правочинів» і, відповідно, заборона участі у виборах ще й як стосуються положень Конвенції. І Страсбурзькому суду, коли до нього дійде черга читати цей документ, буде важко пояснити, чому представник України вважає інакше. Від постійного представника країни в ЄСПЛ очікується певний рівень institutional integrity. Якщо наш представник втрачає його, підписавши абсурдний документ в рамках того, що очевидно є політичним переслідуванням опозиції – це б’є країні в цілому. Але Мінюст не зупинився перед такою ціною, проштовхнути проєкт до РНБО було важливішою справою.

Зауваження Мінюсту було враховано, в другій версії проєкту додали латиницею «Petro Poroshenko». Крім того, в розділі «обґрунтування» пояснювальної записки після слів про Чорноморський флот з'явився цілий новий абзац:

«Особа своїми діями створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяє терористичній діяльності та/або порушує права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводить до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод».

Що це все означає, поговоримо наступного разу. Воно має дуже конкретний сенс.

З цією другою версією проєкту є свої проблеми, і, передусім – реальна дата її виготовлення. Податковий номер Порошенка, через помилку в якому сталася справжня паніка в РНБО і ОП 13-14 лютого, в ній вказаний правильно. Нам важко повірити, що якби цю помилку помітили ще о 19:47 12 лютого, Президенту дали би на підпис невиправлену версію Рішення РНБО. Врешті-решт, Юлія Свириденко була присутня і на засіданні Кабміну, і на засіданні РНБО, і вона знала, наскільки саме цей указ для Зеленського особлива й особиста тема. Я не знаю, чи зможу я взагалі повірити, що цей лист з’явився на світ 12 лютого, навіть якщо побачу оригінал з цифровим підписом. В матеріалах в суді його нема. Поки ми його не побачили, я схиляюся до того, що він був виготовлений лише в паперовій формі і не раніше наступного дня, коли про помилку в РНОКПП Порошенка і про те, що вона робить нікчемними санкції проти нього, вже написали ЗМІ. Якщо можна підмінити вже опублікований указ, до якого привернута суспільна увага (див. серію лонгріду №3) – то чому б не підмінити звичайний проєкт розпорядження КМУ, який в оригіналі бачила лише купка посадовців?

Як відбувалося засідання Кабміну, ми знаємо виключно з розповідей декого з присутніх, хто наразі бажає залишитись анонімними. Фактом є те, що попри присутність прем’єра Шмигаля, на примірнику розпорядження КМУ, що потрапив в матеріали справи, поруч з надрукованим в проєкті «Д.Шмигаль» від руки підписано «Ю.Свириденко». Саме в такому вигляді розпорядження того ж вечора зайшло на РНБО. Там були всі головні дійові особи попередніх етапів – і Шмигаль, і Свириденко зі Стефанішиною. Також були Єрмак, Стефанчук, Сирський та інші. І, як дебютант – голова Фінмоніторингу Пронін, якого лише попереднього тижня призначено в РНБО, і з листа якого за 7 годин перед тим почалася вся історія. На засіданні РНБО ніхто не звернув увагу не лише на неправильний номер Порошенка, але й не згадав, що Медведчука два місяці тому в тому ж складі РНБО вже позбавили державних нагород, а ще раніше Зеленський особисто позбавив його громадянства України. 

О 21:32 Зеленський вже видав переможне відео: 

«Дорогі українці, українки! Довгий і непростий сьогодні день. Щойно провів засідання РНБО – рішення ухвалене й буде опубліковане завтра».

Єдина загадка наразі – чому саме ніхто на РНБО не зауважив помилок. Очевидна версія «бо Президент всіх підганяв і не було часу вчитуватись» була нашою основною до минулого тижня. Потім ми отримали відповідь РНБО на черговий адвокатський запит, що пакет документів від Кабміну зайшов в секретаріат РНБО з супровідним листом Шмигаля лише 13 лютого, коли Зеленський вже був в дорозі до Мюнхену. Це ставить перед нами дуже неприємну альтернативу: якщо в реальності Рішення РНБО про санкції приймалось «з голоса» без повного комплекту документів, то кожен член РНБО (в кожному разі всі, хто голосував за) – ймовірно вчинили перевищення повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. На фоні того, що проголосоване і підписане 12 лютого Рішення РНБО в подальшому підмінили іншим текстом, воно може і не робить такого враження. Але в майбутньому ще може зіграти свою роль.

Тим часом, з’ясувавши таймінг подій, повернемось до «обґрунтування» санкцій, яке нам так не хотіли показувати.

По-перше, порівняємо його з тим, що Зеленський особисто сказав 13 лютого на брифінгу на Хмельницькій АЕС. 

«Санкції були проти... введені… І це не перший і не останній пакет. Ви подивитесь, що відбувається, у нас війна, а люди виводять, реально миють гроші, мільярди гривень. І це впродовж всієї війни, безумовно всієї, не тільки повномасштабної, це почалось з 2014-2015 років, виведення грошей, торгівля, заробіток з сепаратистами на вугіллі. Все це є, всі ці потоки є. Я просто здивований, що раніше Фінмоніторинг ніхто нічого нам не показував. Я це не бачив, а як було до мене – мені складно сказати. І ми це не бачили. Зараз Служба безпеки, зараз Фінмоніторинг показують про мільярди. І всі ці люди, труба Медведчука, чи наприклад… окрім того що з Медведчуком та Порошенко – вони партнери в цьому кейсі, але я не хочу звинувачувати, це про суди, і це ж не хтось там за гратами через санкції. Санкції – це обмеження на сьогодні використовувати ті чи інші гроші, які були зароблені ось таким.. незаконними… і мало того – з ким. Ви самі розумієте що це за люди. І окрім цього деякі деталі я не можу сказати, але скажу так: просто це.. ну коли це буде оприлюднено, я думаю, люди будуть в шоці, як люди в час війни використовують фонди, фонди начебто на підтримку військових, а миють гроші і передають своїм.. є прізвища, учасникам своєї партії... Тобто я, чесно, я шокований і я хочу щоби.. так, на цей час розслідування введені санкції, це мої повноваження, але… але там як будуть там же далі правоохоронці і суди, тощо. Але йдеться мова про мільярди і взагалі, якщо чесно, ну, знаєте, є всьому якийсь, знаєте ну, є якийсь терпець, я вважаю у народа і у людей, у всіх в цілому. Якщо мільярди, вони можуть… у нас сьогодні дефіцит з грошима, вони можуть повернути ці мільярди, ми віддамо армії, і я зніму санкції, нема питань. Тобто ніхто не хоче когось ізолювати, але і виводити гроші і використовувати ці гроші, так ну да» - зазначив глава держави.

Як з ним часто буває, Президент сказав, ймовірно, більше, аніж хотів, і точно більше, ніж було в його особистих нтересах. 

По-перше, «труба Медведчука», яка весь час з 2021 (коли було оприлюднено «плівки Медведчука») була улюбленою медійною іграшкою Офісу Президента. Надії якось пристосувати її для кримінального переслідування Порошенка ніколи до кінця не залишали Зеленського – і, з того, що ми знаємо, живі й досі. Якщо хтось помітив, Україна живе без Генерального прокурора вже півроку, з відставки Костіна у листопаді 2024 (на 5 місяців довше, ніж максимально дозволяє закон). Оскільки підписати підозру народному депутату може лише Генпрокурор, ходять чутки, що кастинг так затягнувся саме через те, що перспективні кандидати один за одним завалюють співбесіду на питанні «чи ви готові підписати підозру Порошенку, не питаючи за що?». Як би там не було, «труби Медведчука» серед підстав санкцій Порошенка немає. Президент просто видав зі своєї підсвідомості готову відповідь «чому Порошенко поганий?». Не було в документах ні виводу мільярдів, ні фінансування партії, нічого з цього. В голові Президента воно є – в матеріалах РНБО ні.

Було там дві історії. 

Перша – наша улюблена «вугільна» кримінальна справа, провадження 22016130000000212. Дуже характерно, що в підсвідомості Зеленського вона існує саме у вигляді «виведення грошей, торгівля, заробіток з сепаратистами на вугіллі». Я неодноразово помічав, що в уявленні людей, які найбільше переконані в тому, що «Порошенко має сидіти» цей сюжет саме так і виглядає. Коли вони чують від мене, що за офіційною версією слідства, барига Порошенко там не заробляв гроші для себе, а просто рамках державній зради передавав бюджетні кошти терористам, «щоб не допустити падіння рейтингу» більшість просто не вірить. Люди думають, що це хитрий адвокат пробує їх надурити, бо такого просто не може бути. Але саме так написано в обвинувальному акті, який незабаром піде до суду. Зеленський міг би про це пам'ятати, це важлива для нього справа, це його спроба позбутися Порошенка, яка наразі просунулася най далі з усіх. Останній раз його люди пробували протиснути в суді арешт Порошенка по цій справі 11 лютого 2022 року – за два тижні до вторгнення.

У вугільної справи з точки зору Зеленського є потужний недолік. Вона аж ніяк не годиться для обґрунтування санкцій у 2025 році. Санкції – інструмент надзвичайний, екстрений і так, мають передусім сенс як «захід превентивного характеру» для запобігання «загрозам державним інтересам». Але суд все одно вимагає «встановлення фактів, які б з певною мірою очевидності свідчили про такі загрози». «Дискреційні повноваження», на які посилається у відзиві Зеленський, починаються після встановлення цих очевидних фактів, а не заміняють їх собою.

Встати перед судом на очах суспільства і міжнародної спільноти і сказати «так, я в 2025 особисто заборонив лідеру опозиції брати участь у виборах, бо моє ДБР з 2021 підозрює, що в 2014 він неправильно завозив вугілля, щоб не втратити рейтинг» вимагає неабиякої хуцпи. Коли суспільна реакція на сам факт санкцій виявилася чітко негативною, було ухвалено інше стратегічне рішення. Замість публічно бороти Порошенка в Верховному Суді за терористичне вугілля – сказати «шановний суд, бумласка, закрийте засідання, бо в нас всі документи «для службового користування».

Про «вугільну справу» ми вже говорили багато і в нас ще буде на це час, коли вона буде розглядатись кримінальним судом. Але друга і остання підстава санкцій не менш цікава. «Харківські угоди» як державна зрада Порошенка. Там бідний сюжет, але сама справа фантастична. Самі справи, бо їх кілька.

Щоб почати і закінчити весь цей сюжет однією фразою – угоду про пролонгацію договору про перебування російського чорноморського флоту в Криму, який спливав у 2017, було підписано Януковичем і Медведєвим 21 квітня 2010 року, а Порошенко пішов у відставку з посади міністра МЗС 11 березня, через два тижні після закінчення каденції Ющенка. На цьому можна ставити крапку, Порошенко її не готував і не допомагав готувати. В матеріалах РНБО це навіть і не стверджується, там написано: «міг брати участь в процесах, що передували укладенню».

Але так, «Харківські угоди – то зрада Порошенка» – це ще одна, нова улюблена іграшка ОП. В березні в ЗМІ витік лист ДБР до секретаріату Ради з вимогою надати «завірені копії законів України». Так ми дізналися, що ДБР розслідує справу 62023000000000007 саме про ці угоди, і що веде її Артем Яблонський. Це відома фігура – у 2014 голосіївський прокурор, який переслідував майданівців, а з 2020 – заступник начальника управління ДБР у справах Майдану.

Нікого в 2025 вже не повинна дивувати ані така кар’єрна траєкторія, ані те, що розслідує міжнародні угоди саме це управління. Просто так треба.

(До речі, якщо просто погуглити номер провадження, за відкритими даними легко реконструюється і хід слідства. В січні 2025, наприклад, ДБР запитувало в рамках цього провадженні в Митної служби інформацію «про експорт і імпорт патоки». В них, очевидно, є теорія, що Путін розрахувався з Порошенком в 2010 за оренду Криму у Януковича, маніпулюючи цінами на патоку, яку виробляв «Рошен»).

Але це ще поки що не найсмішніша річ про цю справу. Готові дізнатися? Це не та справа, про яку Мінекономіки писало до Кабміну і РНБО.

Так, ДБР розслідує два різних кримінальних провадження про зраду Порошенка і Харківські угоди. Може їх потім об’єднають чи навіть вже об’єднали, але вони мають різне походження. Те, що розслідує Яблонський – відкрили 06.01.2023, а те, що розглядала РНБО – 2201900000000285 від 09.09.2019. Цей номер також легко гуглиться. Портнов свого часу дещо писав про це провадження, потім про нього забули, як і про решту «справ Порошенка» з обойми 2019. Всі вони нічим не закінчились.

Але 24 січня 2025 на сайті president.gov.ua з'явилась петиція №22/240812-еп «Про запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої Партії регіонів Петра Порошенка». Вона згодом померла, так і не набравши необхідні для розгляду 25000 голосів. Там за змістом був весь стандартний бидлонабір претензій до Порошенка (Мінські угоди-труба-вугілля-барига), але сам текст був виписаний досить акуратно. Про Харківські угоди сказано так: «Знаковою є участь Петра Порошенка у процесі, пов'язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію Росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Петро Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

В пояснювальній записці Свириденко: «міг брати участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом України, окупацію Росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Серед іншого, слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, які останній публічно називав «мистецтвом компромісу». Серед іншого, слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, які останній публічно називав «мистецтвом компромісу».

Щоб ні в кого не було сумніву, звідки ростуть ноги, 10 лютого, за два дні до того, як ДСФМУ надіслало листа на Мінекономіки, в портновському «Законі і Бізнесі» з'явилась стаття «У Порошенка виявлений новий епізод державної зради – експерти». Там все те ж саме. І ні, це новий епізод. Це ексгумація того самого старого.

Розумієте, що відбулося 12 лютого?

Голова фінансової розвідки, член РНБО Пронін, Віце-прем’єрка, відповідальна за євроінтеграцію, членкиня РНБО Свириденко списують у Андрія Портнова текст про «інформаційну і правову легалізацію» – Кабмін і РНБО це голосує і Зеленський підписує. Все протягом 7 годин. Ніхто не задав жодного питання, ніхто не зупинив цю небезпечну і шкідливу для країни хєрню. І зараз нам говорять про «превентивний характер санкцій», бо сподіваються, що суд допоможе уникнути відкритої розмови про це все.

Ну і незалежно від того, хто в кого списував, ця петиція 24 січня і публікація 10 лютого виставляють Володимира Зеленського в поганому світлі з точки зору його щирості.

Все ці «я був шокований… чому Фінмоніторинг і СБУ не доповідали…» - це була брехня. Президент не був шокований, він все знав заздалегідь. Доповідь Фінмону – це був «план С», який Зеленський дав команду задіяти в терміновому режимі після обіду 12 лютого, вже збираючись у Мюнхен. «Планом А» було отримати подання на РНБО безпосередньо від СБУ, як буває в нормальному випадку, коли мова про чиюсь терористичну діяльність як підставу санкцій. Цього чекали певний час, але СБУ не було що доповісти, бо Порошенко не терорист. На СБУ плюнули, і дали відмашку «Плану Б» - петицію на сайті Президента, «голос народу». Вона набирала голоси дуже повільно, коли стало зрозуміло, що навіть з накрутками 12 лютого до 25 тисяч не дотягнути, задіяли Проніна з «Планом С». Йому довелося підставитись: це точно не справа Фінмону інформувати Мінекономіки, що ДБР розслідує щось там з 2019 року. До того ж не було часу писати свій оригінальний текст, і довелося запускати ту саму портновську чернетку, яку підготували для «Плану Б» з петицією.

Наступна серія буде після засідання 13 травня. 

Незалежно від того, чи буде воно в відкритому, чи в закритому режимі, ми детально розповімо про все, що нам скажуть представники Президента і уряду. І ми поки що не закінчили розбирати документи зі справи, а вони цікаві і викликають певні історичні асоціації. Наступного разу в нас буде привід щонайменші двічі згадати стару добру Францію – що таке «амальгама» в революційному трибуналі, і як працювали королівські «бланкові листи про арешт» (lettres de cachet). 

Спойлер: деякий час працювали добре, але потім королю за них відрубали голову.

Залишайтесь з нами і хорошого всім тижня.