Майбутнє близько

Orion успішно завершує місячну місію Artemis I — 11 грудня космічний корабель NASA штатно приводнився в каліфорнійських водах Тихого океану.

Безпілотна місія Orion, що тривала 25,5 доби, символізувала повернення ери американських місячних місій: рівно 60 років минуло з того моменту, як Джон Кеннеді сформулював основні тези першої місячної програми NASA — Apollo program.

Наразі очевидно: в агентстві дуже задоволені результатами роботи основних систем Orion.

Космічний корабель продемонстрував надзвичайну живучість в умовах космічного польоту і не зазнав жодної масштабної відмови, яка б загрожувала успіху місії. Окрема гордість Orion — термозахисна система — довела свою надійність на завершальних етапах місії, коли корабель увійшов в атмосферу Землі на швидкості 40 000 км/год.

Після цього модуль з екіпажем відокремився від основного корабля, і погасивши свою швидкість, приводнився на парашутах всього за 3,5 км від прогнозованої зони посадки. Наступні місії обіцяють стати ще більш захоплюючими: вже 2024 року ми зможемо спостерігати за першим пілотованим польотом та спуском астронавтів на Місяць у межах Artemis II.

Запуск китайської комерційної ракети зазнав провалу — метано-киснева ракета Zhuque-2 від компанії Landscape, вочевидь, не вивела на орбіту корисне навантаження після старту, що відбувся 14 грудня з космодрому в пустелі Гобі.

Попри те, що перший ступінь Zhuque-2 виконав успішний відрив від Землі, двигуни його другого ступеня так і не здійснили своє пропалення. Побічно здогадку про невдалий запуск підтверджує і тотальне мовчання щодо його результатів у державних ЗМІ — характерна для Піднебесної звичка без слів повідомляти населенню погані новини. Завдяки використанню газогенераторних двигунів Zhuque-2 може доставляти до 6 тонн на низьку навколоземну орбіту та до 4 тонн на сонячно-синхронну орбіту. Втім, червоному птаху (саме так з китайського перекладається Zhuque) слід віддати належне — його місія стала першою в історії спробою запуску метанових ракет на орбіту. Незабаром свої ракети, що працюють на метані, тестуватимуть SpaceX, Blue Origin, ULA і низка інших аерокосмічних компаній.

Falcon 9 проводить успішний запуск першої партії супутників OneWeb — місія від 8 грудня вивела на орбіту 40 британських супутників. Багаторазова ракета SpaceX стартувала з космодрому Космічного центру Кеннеді о 17:27 за східним часом. Після відділення другого ступеня з корисним навантаженням перший ступінь Falcon 9 здійснив контрольоване приземлення на посадкову платформу. Наступні 100 днів супутники OneWeb проведуть в орбітальному дрейфі, щоб зайняти свої місця у мережі.

Результатами місії задоволені всі. OneWeb розширила своє супутникове сузір'я до 80%, збільшивши покриття у південній півкулі та посиливши свою присутність у північній. SpaceX вкотре продемонструвала перевагу своїх ракет над російськими. Нагадаємо, минулі запуски OneWeb здійснила за допомогою російських “Союзів”, однак після розв'язаної в Україні війни припинила спільні місії з Роскосмосом.

Американські вчені вперше отримали позитивний ККД під час реакції термоядерного синтезу — технологія здатна надати людству фактично невичерпне джерело екологічно чистої енергії. Експериментальний реактор для термоядерного синтезу було випробувано у стінах Ліверморської національної лабораторії ім. Е. Лоуренса.

У ході проведення термоядерного синтезу вчені штучно стиснули в реакторі два ізотопи водню, сфокусувавши на них світло 192 лазерів. Усередині реактора була створена температура, що перевищила температуру сонячного ядра, і тиск, у 100 млрд разів вищий за атмосферний.

Ці умови запустили реакцію термоядерного синтезу, яка дозволила отримати у півтора раза більше енергії, ніж було витрачено на роботу реактора. 

Концептуально, реактор термоядерного синтезу є повною протилежністю сучасним атомним реакторам. Процес виділення енергії на АЕС досягається завдяки контрольованому розщепленню атомів, в результаті якого виділяється велика кількість шкідливої радіації. У реакторі термоядерного синтезу відбувається зворотний процес: під впливом надлишкового тиску та великих температур атоми зливаються один із одним (синтез), не вивільняючи радіоактивне випромінювання.

Звісно, до старту будівництва термоядерних електростанцій ще дуже далеко, проте саме позитивний досвід американських вчених дозволив світові вперше переконатись у працездатності технології.