Created with Sketch.

Ми є народ, якого правди сила ніким звойована ще не була

16.10.2024, 07:18
Фото: Facebook

Шлях до свободи українців в умовах конкретного суспільства пролягає крізь мислення, осмислення навколишнього світу і нашого місця у ньому...

Народ — це не аморфна маса співгромадян, яких поєднує лише колір паспорта, який видали у зв'язку зі статевим дозріванням. Згідно із класичним визначенням Корнелія Публія Цицерона, народ це спільність людей, яких єднають спільні інтереси та злагода у питаннях права.

Власне, звідси й народжується Республіка, тобто «загальна справа народу». Для нього та його послідовників найважливішою цінністю є вільне політичне співтовариство, яке дбає про спільну справу (res publica) і захищає від посягань як зовнішніх ворогів, так і внутрішніх тиранів свої приватні справи (res privata).

Ось, саме для цього необхідні спільний інтерес (загальне уявлення про доброчесне життя та колективне благо) та згоду у питаннях права (єдність підходів до справедливого вирішення спорів та політичних інститутів). Усе те, що матеріалізувалося в образі депутата, поліцая, податківця чи чиновника не тотожне суспільству.

Маю на увазі, що це лише одна з його можливих проєкцій на політичну сферу. Людській історії відомі й інші форми соціально-політичної організації, яка остаточно склалася лише десь наприкінці XVIII століття.

Що потрібно аби скоротити відчуження влади від людей та сформувати уявлення про культуру громадянської відповідальності? Як відомо, будь-яке одужання починається з усвідомлення своєї хвороби:

  1. Саме тип мислення визначає політичну практику; (тому потрібно позбавитися марксистської парадигми: Маркс помилявся — не «буття визначає свідомість», а мав слушність його учитель Геґель — «буття визначається свідомістю»).
  2. Протистояти нав'язаній стандартизації мислення — виховувати покоління людей, які вільно мислять, а без цього найпродуманіші плани, найдосконаліші закони не змінять реальний стан речей; (усе залежить від носіїв тих чи інших уявлень).
  3. Всі ключові ідеї вже були проговорені ще з часів античності, тож необхідне «виправлення імен», необхідний пошук нових політичних форм та альтернативних форм людського спілкування.

Жодних ілюзій, карго-культів, популізму, чарівного перетворення людської природи, жодної утопії, жодного земного раю. Просто потрібно, в першу чергу, чесно поглянути на стан речей і на себе, спробувати повернути істинний сенс слів і понять.

Запитати себе, хто ми, звідки, куди ми йдемо? Знайти своїх і питання французького філософа Руссо як і раніше (якщо не більше), актуальне й по нині: «Як же так виходить, що людина народжується вільною, але скрізь вона в кайданах?».

Читайте також
Етика та ідентичність
Опінії
Діахронія між нашою історією та західноєвропейською
Історія
Куди прямує людство?
Мистецтво
Правила життя Арістотеля
Історія
Надати форму своєму існуванню
Мистецтво
Маємо розуміти суть «культурних війн»
Опінії