Міністерство правди. За що американці засудили Дію?
В Україні юні хайпожери створили дуже критичну інфраструктуру персональних даних — без особливого захисту.
«Дія не зберігає персональні дані!» - лунало з кожної диджитал-праски. «Дію ніхто ніколи не хакав! Це неможливо!» - пускали піну з рота посіпаки Федорова, стискаючи кулачки та грізно тупаючи ніжками
Тим часом Велике Журі суду штату Мериленд винесло обвинувальний акт від 5 вересня 2024, де англійською по білому написано: «п. 33. Близько 13 січня 2022 змовники атакували захищені комп'ютери щонайменше двох дюжин українських урядових мереж, у тому числі МВС, Держказначейства, Юридичну адміністрацію, Державний портал ДІЯ, Міністерства освіти та науки, Держслужби продовольчої безпеки та захисту споживачів, Міністерства енергетики, Рахункової палати, МНС, Держагентства лісового господарства, Моторного страхового бюро, з використанням шкідливого ПЗ WhisperGate».
І далі у пункті 39 обвинувального акту: «Того ж дня змовники також запропонували на продаж в Інтернеті дані 13,5 мільйонів користувачів з Diia.gov.ua за 80 тисяч доларів».
Тобто тиск жижиталізаторів на видання «Голос Америки», яке опублікувало результати попереднього слідства ФБР США — не змінили висновків американського суду: Дію дійсно хакнули та виставили на продаж дані 13,5 мільйонів громадян України.
Але зараз випливають важливіші деталі: п’ять з шести обвинувачених росіян були офіцерами військової частини 29155 Головного управління розвідки ГШ збройних сил рф:
- полковник Юрій Денісов,
- лейтенант Владіслав Боровков,
- лейтенант Деніс Денисенко,
- лейтенант Дмітрій Голошубов
- лейтенант Ніколай Корчагін.
- Цивільним співучасником є Амін Стігал, про якого я розказував.
Це важливе доповнення змінює загальну картину спрямувань ворога та дає уявлення про масштаб безвідповідальності доморощених цифровізаторів, які досі не усвідомлюють, наскільки небезпечну гру затіяли у 2019.
Для них це все «по приколу»: зручний додаток, замінимо чиновника програмкою, все модно-молодьожно. Яка ще безпека? Та пох*. Всі дані вже вкрадено до нас, який сенс їх захищати?
А тим часом за порєбріком усвідомили стратегічний характер проєкту «Дія». І що в Україні юні хайпожери створили дуже критичну інфраструктуру персональних даних — без особливого захисту.
Тому що швидко зрозуміли, що Дія — це політичний проєкт, мета якого отримати оплески, тут і зараз. А що буде потім – популістам начхати, ризики незахищеності персональних даних українців нехай розгрібає хтось колись після них.
Федорови можуть скільки завгодно ігнорувати та навіть заперечувати факт зламу, залякувати «Голос Америки» та блокувати мої дописи про цей мегахак через адміністрацію ФБ – але правду ніде діти, вона все одно вилізе.
І її зафіксував американський суд штату Мериленд: Дію точно зламали й витягнули з неї персональні дані 13,5 мільйонів громадян України – все, що там було на той час, до копієчки. Більшості з тих мільйонів громадян абсолютно тьху і на свої персональні дані, і на факт зламу Дії. Але от коли шахраї намагаються їх розвести — отут вони починають бідкатися: «А звідки у них мої дані?».
Сліпо повірили популістам, думаючи про зручність більше, ніж про безпеку.
Нуштош. Це доля. Довіряйте й надалі брехливим чиновникам. Не вимагайте професіоналізму, пофіг на звітність. Не вчіться персональної кібербезпеки. Голосуйте по приколу.
