Мирний план Трампа застряг у глухому куті, -

У Москві не відступають від своїх вимог — The Atlantic.

«Мирний план» президента США Дональда Трампа після зустрічі в Женеві був скорочений до 19 пунктів, і тепер його успіх залежить від того, чи готовий російський диктатор путін піти на поступки. Саме на цьому етапі зусилля Трампа щодо досягнення миру зайшли в глухий кут, як зазначає американський журналіст Саймон Шустер у своїй статті для «The Atlantic».

Журналіст підкреслює, що в москві вже заявили про свою непохитність щодо ключових вимог, які путін передав Трампу на саміті на Алясці в серпні.

«Якщо вони твердо дотримуватимуться своєї позиції, усі ці зусилля лише повернуть мирний процес у стан застою, залишивши українців знову чекати перепочинку від російських атак», — пише автор.

Остання спроба Трампа покласти край війні може бути сприйнята як переговорна тактика, спрямована на те, щоб послабити впертість москви. Однак більшість європейських союзників Трампа впевнені, що цей підхід приречений на провал, якщо Білий дім не визнає два фундаментальні факти про війну в Україні:

• війну почала росія;

• Україні та її союзникам необхідно змусити росію припинити агресію.

У Європі протягом останніх трьох із половиною років намагалися цього досягти, і там вірять, що зрештою успіх можливий.

«У нас уже був продуманий план. Ми не розуміємо, чому США відмовилися від нього. Мабуть, хтось переконав Трампа, що Україна зазнає поразки», — заявив журналісту високопосадовий європейський дипломат.

Автор підкреслює, що зустріч Трампа з президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку стала своєрідною кульмінацією. Тоді Зеленський, імовірно, переконав лідера США в можливості перемоги, але позитивний настрій швидко згас. Уже того ж тижня увага Білого дому перемкнулася на конфлікт на Близькому Сході. Під час виступу в Кнесеті 13 жовтня Трамп запевнив, що Віткофф і Кушнер незабаром зосередяться на припиненні війни в Україні.

Насправді Віткофф уже кілька місяців намагався вести переговори з росією і зарекомендував себе як один із найуважніших слухачів путіна. У жовтні відбувся телефонний дзвінок між путіним і Трампом, була досягнута домовленість про зустріч у Будапешті, яка згодом була скасована. При цьому позиція Трампа кардинально змінилася.

Зміна риторики розчарувала українських представників, хоча й не здивувала їх. Вони вже стикалися з подібними коливаннями Трампа. Крім того, вони помітили певну закономірність у його ставленні до України: воно змінювалося залежно від того, які радники перебували поруч із ним.

«Трамп подібний до флюгера. Хто сьогодні шепне йому на вухо, у той бік він і повернеться. Коли він із Венсом і Віткоффом — це зовсім інший Трамп», — цитує журналіст слова неназваного помічника Зеленського.

Шустер зазначає, що віцепрезидент Джей Ді Венс був одержимий ідеєю укладення угоди про припинення війни за будь-яку ціну, особливо прагнучи зробити це до проміжних виборів. Однак йому довелося розділити відповідальність за українське питання з держсекретарем Марко Рубіо, який займає жорстку позицію щодо обмеження глобального впливу росії та Китаю й виявляє значно менше довіри до співрозмовників із кремля.

Щоб мирна угода спрацювала, Рубіо вважав, що США повинні переконатися в готовності росії виконувати її умови. Він був більш схильний, ніж інші в Білому домі, звертатися по допомогу до команди Зеленського та домагатися їхньої згоди на будь-яку угоду з росією.

Після введення американських санкцій проти РФ кремль направив Кирила Дмитрієва на зустріч із Віткоффом, де також був присутній Кушнер. Через кілька днів Дмитрієв доповів Юрію Ушакову, що американці, за його словами, хотіли отримати список російських вимог для припинення війни. Згідно зі стенограмою, пізніше опублікованою «Bloomberg», Ушаков наполягав на передачі «максимальних» умов. Дмитрієв погодився, запевнивши, що його контакти в Білому домі найімовірніше приймуть будь-які пропозиції. Цей документ згодом ліг в основу плану з 28 пунктів.

Союзники Трампа на Капітолійському пагорбі були обурені, побачивши цю пропозицію у вигляді 28-пунктного плану, заявивши, що такий результат створить небезпечний прецедент і заохотить агресора. Водночас Венс, який відігравав ключову роль у спробі схилити Зеленського до прийняття цього плану, піддав критиці його противників.

Деякі прихильники України навіть припустили, що росія могла використовувати обіцянки фінансової вигоди для США в цьому плані, щоб схилити адміністрацію Трампа на свій бік. Однак насправді готовність Трампа прийняти цей документ була радше пов’язана зі слабкістю України в той момент, оскільки в країні розгорівся скандал через викриття масштабної корупції в енергетичному секторі, пов’язаної з оточенням Зеленського.

Візит Дрісколла до Києва спочатку планувався на грудень. Однак Білий дім попросив його вирушити раніше й з іншою метою — оцінити готовність України піти на компроміси в мирному процесі. На момент його зустрічі з Зеленським план із 28 пунктів уже був оприлюднений в інтернеті, викликавши обурення серед багатьох українців.

Після переговорів із Зеленським 19 листопада Дрісколл провів брифінг для групи європейських дипломатів, які зібралися в резиденції посла США. Зустріч пройшла в напруженій, але дружній атмосфері. Один із дипломатів зажадав пояснити, чому США так різко змінили курс, підірвавши зусилля щодо тиску на росію через санкції. За словами американського та європейського чиновників, відповідь полягала в тому, що інші способи припинення війни виявилися неефективними. Подальші затримки, зазначив Дрісколл, призведуть до ще більших втрат для України у вигляді життів і територій, і Трамп має намір застосувати новий підхід.

Через кілька днів переговорів представники США та України були близькі до того, щоб надати Трампу бажаний результат. Їхні дискусії в Женеві дозволили виключити низку давніх вимог росії. Наступний етап переговорів в Абу-Дабі завершився заявою Рустема Умерова про досягнення «взаємної згоди щодо ключових умов угоди». Один з американських чиновників пішов далі, заявивши, що «українці погодилися на мирне врегулювання».

Одна з «незначних деталей», які ще належить вирішити, за словами учасника переговорів, виявилася тією, яку Зеленському буде найскладніше прийняти. Ця умова вимагає від України відвести свої війська з частин Донецької області, які вона ще контролює, включно з Покровськом та іншими укріпленими містами на сході, що слугують бар’єром проти російського наступу. Відмова від цих територій стане для Зеленського політичним самогубством.

«Якщо він поступиться хоча б одним квадратним кілометром, це стане ключовим питанням на будь-яких виборах. Кожен конкурент використовуватиме це проти нього, поки він не зламається», — заявили джерела Шустера з оточення Зеленського.

Автор зазначає, що навіть Віткофф усвідомлював цю проблему ще в березні, після свого першого візиту до кремля, заявляючи, що Зеленському доведеться визнати втрату територій на сході та півдні України як частину будь-якої угоди про припинення війни, додавши, що «це ключове питання конфлікту».

«Найближчими днями, поки Зеленський домагатиметься нової зустрічі з Трампом, йому знову доведеться балансувати між двома пріоритетами, які все складніше поєднати. Йому потрібно поважати бажання свого народу не торгувати землею, але водночас показати Трампу, що перешкодою для миру є росія, а не Україна.

Поведінка кремля може зіграти на руку Зеленському. Під час останніх спроб припинити війну російські війська продовжували бомбардувати українські міста. Ці атаки можуть знову схилити Трампа до погляду, який його європейські союзники відстоювали весь цей час: росія є агресором у цьому конфлікті, і на неї необхідно чинити тиск, щоб зупинити війну.

Коли наступного тижня Трамп відправить свого представника до москви, у нього з’явиться ще одна можливість натиснути на росію, а у путіна — ще один шанс відмовити його від цього», — підсумовує журналіст.