МММ по-українськи: як влада підіграла афері

Так, якщо імена й назви вже просвистіли по всіх ЗМІ, давайте я напишу, як є — про те, на що в мене є залізобетонні докази. Бо багато хто не зрозумів, що сталося.

Нещодавній арешт Шимана, директора Павлоградського хімзаводу (ПХЗ), можна за своєю внутрішньою суттю порівняти з арештом Мавроді, автора піраміди МММ. 

Питання було лише два: коли саме завалиться піраміда ПХЗ і чи поховає вона Шимана під собою, чи йому вдасться втекти. Відповідь на друге питання ми вже отримали, але без упевненості — бо українська судова система разом із прикордонною службою можуть творити дива, незважаючи на те, що санкція статті не передбачає виходу під заставу в принципі.

Відповіді на перше питання досі немає. 

Усі гравці ринку і спеціалісти, з якими я спілкувався останніми днями, одностайно прогнозують, що ПХЗ — що з Шиманом, що без нього — не має змоги виконати свої зобов’язання щодо поставки боєприпасів цього року. Різниця полягала б лише в тому, що якби Шиман і далі залишався на волі й сидів у кріслі директора, то його зв’язків, нахабства й гонору, імовірно, вистачило б на те, щоб старим контрактам продовжили строки поставок, а нові контракти й гроші він би також отримав (а от армія — боєприпаси — ні, що так, що так).

Після краху МММ були випадки самогубств, сімейні драми, багатьом людям зламало життя. Це висвітлювали в прямих ефірах, ток-шоу, про це писали в газетах. 

Наслідки афери з ПХЗ будуть ще важчими, тільки чорта з два хтось буде про це писати. Як пов’язані відкликання з фронту партії неякісних 120-мм мінометних мін і чергове втрачене село? Де прямий зв’язок між нестачею 155-мм снарядів і загиблими бійцями? Наче ж немає, правда? Тільки сухі рядки у звітах Генштабу і зміна ліній на DeepState.

Про офшори Шимана (фірмочки «Loreal Impex», «News Foundation», «Gerhard Alfred Ochri» та інші) знали всі. Про це навіть писали. У кожній силовій структурі на Шимана були відкриті провадження. І нічого не було. 

Сам Шиман це чудово знав. І користувався цим. Понад 10 мільйонів на озеленення заводу? Будь ласка, хто ж перевірить. Мутні переведення в офшори й фонди? Так, а що ви мені зробите?

І дійсно, не робили.

Потім, коли масштаб проблеми став очевидним і «недоторканність» було знято, разом із Шиманом у СІЗО потрапили його заступник і двоє працівників (не дуже високого рівня) Міноборони, один із них — колишній. При цьому жодним чином цей скандал не зачепив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (офіційна назва інша, але зрозуміло, про що мова), якому, власне, й підпорядковувався завод Шимана. А там має відповісти на дуже багато неприємних питань як мінімум перший заступник міністра Можний, який безпосередньо відповідав за ПХЗ, на нарадах і поза ними лобіював інтереси Шимана, озвучував завідомо фантастичні цифри боєприпасів, які нібито міг виготовити завод. Можного було тихо звільнено з міністерства одразу після арешту Шимана. Але хрін це стане кінцем історії.

• Хтось давав Шиману «недоторканність».
• Хтось раз за разом лобіював його інтереси.
• Хтось закривав очі на оборудки — і нагорі, і внизу.
• Хтось переводив гроші в офшори, розуміючи, що вони не повернуться.
• Хтось підписував усе нові й нові контракти.
• Хтось їх пролонговував.
• Хтось приймав неліквідні боєприпаси.
• Хтось затикав рота мінометникам.
• Хтось на пресконференціях казав, що все гаразд.

Дуже багато «хтось».

У суспільства завжди є спокуса зробити відповідальним когось одного. Бажано — з якомога вищим статусом. Але має бути не так. Відповісти мають усі. Згори донизу. Або знизу догори. Головне — усі. Усі до одного.

І я, і інші члени ГАР МО провели величезну кількість непублічних зустрічей зі спеціалістами, чиновниками й силовиками ще задовго до арешту Шимана, пояснюючи сутність піраміди. Потім, побачивши, що це не допомагає, ми вийшли у публічну площину з офіційною заявою про злочин. Ми продовжуємо займатися справою. І ви можете допомогти нам усім — поширенням цієї інформації.

Бо піраміда хитається. Під завалами можемо опинитися ми всі — хоча більшість громадян України навіть не знає про існування Павлоградського хімзаводу. Новий керівник заводу, хто б він не був (а на цю посаду зараз розглядають, зокрема, директора іншого заводу схожого профілю), — за замовчуванням камікадзе.

І є шанс — дуже маленький шанс — що він зможе зробити все правильно й піраміда не впаде. Але кількість боєприпасів, які має виготовити завод, настільки велика, а строки настільки стислі, що шанс цей зменшується щохвилини.

І щохвилини по Банковій і в двох міністерствах ходять люди й переконують одне одного, що все буде добре.

Добре не буде.