Московити заплатять за кожного вбитого українця

Бачу деякі наші кумушки не заспокояться і розмазують соплі, що ой, русскіє мальчики не знали про війну. Їх просто відправили на смерть.

По-перше, ці мальчики все знали. Їхні посмертні тіктоки і інстаграми рясніють відео про те, як скоро «Киев будет наш, едем брать Киев/Харьков/Одессу» тощо. У телефонах тих самих смажених мальчиків знаходять SMS любимим дєвушкам про те, як їдемо х**л*в уб**ать. А любімиє простиє росіянки Свєти, Каті та Ксюші задоволено під'юджували – «не жалей их, солнышко».

По-друге, СБУ вже виклало низку відео із командирами установок "Ураган" – тими самими, якими розстрілювали дитсадок у Охтирці. Саме ці мальчики двотисячних років народження убивають українських жінок і дітей прямо в їхніх ліжках у Харкові, Чернігові, Ізюмі. Вони знають, що роблять — і навіть подекуди на питання, «чи була команда "стріляйте у мирні квартали?». Відповідають: «Так точно».

Третє. Ці "мальчики" за винагороду у $550 прийшли розстрілювати квітучі містечка навколо Києва – Бучу, Ірпінь, Бородянку і Гостомель. У них руки не дрогнули лишати сім'ї з маленькими дітками без дому, звичного способу життя і миру над головою.

Ці мальчики – це те маленьке зомбі у колясках під танк Т-34 – яке кілька років тому російська мамаша возила на парад побєдобєсія. Воно виросло, взяло реальний танк, "Бук", "Стрілу" і "Град" — і пішло уб**ати нас.

Чотири. Вже є численні пруфи від СБУ і наших бригад, що були отримані документи про те, як мальчики елітних дивізій і крутих бригад дуже чітко знали, що ідуть на війну з Україною. І ця замурзана брудна орда із таких точок карти Росії – про які я дізнаюсь уперше – не приховує мету вторгення до України.

Пограбувати магазини, у**ити цивільне населення, утягнути хоч щось, що погано лежить. Бо в їх хворих мізках наші Баштанка, Охтирка, Чернігів і Буча – це прям лакшері і куркулі. А в російській імперській ідеї – укранець-хазяін то є просто дупа. От тому і виникла ідея денацифінаціі, читай – деукраїнізації.

П'яте. Подивилась світлини документів льотчиків із тих винищувачів, яких я боюсь найбільше уночі. Через яких мене по годині трясе від нервово тремору о другій, третій, четвертій... «Як там мама?», «Як моя сестра?», «Чи матиму я шанс на життя в своїй державі?» – навіть на 20 хвилин заснувши, я прокидаюсь в холодному поті. А в мене дуже сильна психіка. Прямо сталева... так от про пілотів, які бомблять Харків і кидають бомби на Київ — це дуже юні чоловіки. Чимало з них мають успішний досвід розстрілу мирних людей у Сирії. І по ходу вони вирішити, що "могут повторить» тут, в Україні… У багатьох є діти по року, три і чотири.

Коли хочеться пожаліти чужих "мальчиків" – згадайте нинішні кадри із підвалів пологових. Де українки народжують під обстрілами у тісних підвалах. Згадайте сумні очі наших дітей, які сплять у метро із питанням: «Мамо, а чому Путін хоче забрати мій дім?». Спитайте врешті самі себе – чому ми маємо жаліти чужинців, які прийшли скасовувати українців?

Знаєте, коли більшовики захоплювали Україну – там теж було багато мальчиків. У яких в житті був вибір – уб**ати або здохнути з голоду. Нинішні полонені теж часто кажуть – «Ушёл на войну, чтобы прокормить семью».

Мамо! Та у нас кожен знайде собі три підробітки, щоби сім'ї було добре, але ж уби*ство. Це просто поза межею... Так от про що я – середній вік більшовиків, які почали лізти сараною на Україну у 1917 був 17-18 років. Ми теж маємо пожаліти тих мальчиків, які зламали нас у ХХ столітті?

І останнє. Мені неважливо скільки років окупанту, який прийшов брати Київ і на шляху до нього хріначить усе те, що є мені дорогим і рідним із самого дитинства на Сумщині. Я хочу, аби він отримав урок. Щоби він знав, що хто до нас із мечем прийде, від меча і загине.

Оркостан нарешті має зрозуміти, що Україна дасть по зубам. І лізти сюди табу. Тільки після цього можна говорити, що ми можемо вільно жити і дихати на своїй землі. Щоби "ніколи знову"...

Я роками говорила про те, що нам не вистачає правильної агресії. І здається час її прийшов. Бо треба не просто вмирати Україну, треба робити із ворога гарне добриво під наші соняшники.

І ще одне – поки мальчики всія Росії "освобождают" Україну від дитсадків, пологових, "Епіцентрів" і харчових магазинів – прості росіяни прямо зараз виносять "IKEA". Бо завтра вони лишаться зі стінкою із сімейного бабушатника. А більше їх нічого не хвилює.