Москва вимагає забагато, а Вашинґтон дає їй це
Кремлівський диктатор демонструє світові, що саме він контролює дозатор дипломатичного успіху Дональда Трампа. У Білому домі не заперечують.
Бункерний дід путін дав змогу своєму американському колезі продемонструвати «відчутний прогрес» у спробі завершити поточну гарячу фазу конфлікту. Але не настільки відчутний, аби 47-й президент США зміг почувати себе домінантним лідером у цих стосунках.
Трамп «програв» перший телефонний спаринг із путіним: переконати кремлівського диктатора на повне припинення вогню не вдалося. Лідер США неабияк розчарований розмовою, що навіть скасував підсумкову пресконференцію.
Все тому, що його можливості впливу на Кремль вочевидь переоцінені (сам Трамп про це не знає). Головний підсумок — словесна згода путіна на взаємне припинення обстрілів енергетики; також домовилися домовлятися про спрощення судноплавства у Чорному морі.
Після створення «зернового коридору» — це найсерйозніший крок до деескалації, але зовсім не те, що анонсував 47-й господар Білого дому. Хоча... забув згадати про персональну сатисфакцію бункерному: будуть ще хокейні матчі між командами НХЛ та КХЛ, улюбленого спорту путіна.
Своєю чергою, московитський бункерний дід дає зрозуміти, що йому подобається ідея геополітичної угоди з Трампом, але він хоче укласти її на своїх умовах. Тому «бліцкриґу» у Вашингтона може й не вийти, якщо США не позадкують під тиском РФ (читай — не приймуть усі ультиматуми бункерного).
Питання лише в тому, чи перейде ґольфіст Трамп до анонсованого ним же «плану Б», де він залякує Кремль, обкладає його санкціями й засипає Україну зброєю (поки цього не спостерігаємо). Наразі, як би не закипало політичне нутро 47-го президента США, назовні він випромінює героїчний оптимізм для свого електорату.
Автор – Орест Сохар, військовий експерт і шеф-редактор "OBOZREVATEL"
