43-річний уродженець Донецька Саїд Ісмагілов склав повноваження муфтія Духовного управління мусульман України "Умма" заради опору агресії.
Такі відомості представник вищого священства ісламських вірян оприлюднив на своїй Facebook-сторінці, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
Як стверджує муфтій, мусульманин залишаючи будь-яку посаду, стає звичайною людиною, яка вже не обтяжена обмеженнями по мілітарній лінії, тож без проблем може бути воїном.
«Планувалося, що навесні я покину посаду муфтія та присвячую себе науковій і громадській діяльності, але окупанти внесли свої корективи в життя кожного українця. Не скажу, що для мене це було неочікувано, я з грудня тренувався в батальйоні тероборони, але на 1% мав надію, що може у Кремлі станеться диво та останні проблиски розуму не дозволять розпочинати повномасштабну війну. Тому "планом Б" було стати воїном, що й сталося.
Що ж, 13 років і 2 місяці на посаді муфтія – це чималий строк. Звітувати про свою діяльність буду на з'їзді ДУМУ "Умма", коли вдасться його провести. Зараз частина громад і мечетей знаходяться або під окупацією, або в зоні бойових дій, а російські муфтії та місцеві колаборанти вже безсоромно наклали на них свої лапи. Ми все повернемо, нехай вони це пам'ятають», – написав Саїд Ісмагілов.
Водночас сам ексочільник "Умми" не приховує, що його родина ще у 2014 році мусила залишити рідний Донецьк і переїхати до Києва, оскільки обласний центр захопили терористичні загони Ігоря Гіркіна-Стрєлкова.
Станом на червень 2022 року Саїд Ісмагілов разом із парамедиками безстрашно рятує поранених – і цивільних, і військових – у зоні стримання загарбників зі Сходу.
«Ми воюємо за право бути незалежною вільною країною, за право бути цивілізованою українською нацією, тому не можна мовчати про дикі випадки ксенофобії, навіть під час війни. Тут на війні, де я зараз знаходжусь, воюють українці й грузини, татари та чеченці, люди дуже багатьох національностей, що захищають Україну. У нас тут всі поділяються лише на тих, хто любить і захищає Україну, і тих, хто не любить і знищує її. Інших ознак немає.
Ми всі бойові побратими. Ми молимося різними мовами й розмовляємо різними мовами. Коли я везу пораненого, мені абсолютно байдуже це українець чи татарин, для мене це побратим, і я маю зробити все, щоб його довезти живим до операційного столу. Тому ви там будьте людьми, поки наші хлопці та дівчата тут кров'ю відвойовують нам право бути людьми», – прокоментував свій вибір Саїд Ісмагілов.
А проте, "Останній Бастіон" радить згадати, що Православна Церква України передала карету швидкої допомоги постраждалим жителям Луганської області, де тривають бої з російськими окупантами.