Національний арктичний науковий центр «злив» 45 млн доларів підряднику, пов’язаному з Лукашенком
ДБР зайнялося контрактами на $45 млн ДУ «Національний Антарктичний науковий центр» МОН, котре очолює Євген Дикий.
Відповідне кримінальне провадження ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК повідомляє міжнародне детективне агентство Absolution та 368.media.
Слідство встановило, що з 2017 по 2024 рік НАНЦ на безтендерній основі закупив товарів і послуг на 45,2 млн доларів у компаній, підконтрольних Андрію Чукліну, великому українському рибопромисловцеві (ТМ «Аквамарин» та ін.).
Лобіював ці угоди Євген Дикий, відомий своїми радикальними висловлюваннями військовий експерт. Із 2018 року й досі власне він очолює Національний антарктичний науковий центр.
Слідчі ДБР припускають, що службові особи НАНЦ перебували у змові з Андрієм Чукліним, внаслідок чого той отримав неправомірну вигоду. Якщо прослідкувати далі рух цих коштів, то частину з них отримував білоруський олігарх Олександр Мошенський, один із «гаманців» режиму Лукашенка.
Хто такий Андрій Чуклін?
Співвласник групи компаній «Інтеррибфлот», що є найбільшим виробником рибних консерв в Україні (торгові марки «Аквамарин», «Море», «IRF» та деякі інші). Народився у Таджикистані (ймовірно, має й таджицьке громадянство). Закінчив військову академію у Москві. Проживав у Донецьку. Раніше був керівником одного з управлінь Держрибагенства. Одружений з Ганною Шишман, ексголовою Держрибагенства.
Хто такий Олександр Мошенський. Входить у топ-10 найбільших бізнесменів Білорусі. Насамперед відомий як власник торгової марки «Санта -Бремор» (риба і морепродукти), але має ще низку бізнесів у різних сферах. Близький до сім’ї Олександра Лукашенка. Був його довіреною особою на президентських виборах 2010 року. Член Ради з розвитку підприємництва при президентові РБ, член Президентської спортивної ради РБ, спонсор хокейних проєктів Лукашенка. В Україні ще у 2022 році спробували арештувати його активи, але суперечка за них досі триває в судах.
Перевіряється інформація щодо корупції при закупівель послуг з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій. Також є дані, що службові особи правоохоронного органу, як контролюючі органи, умисно не проводили перевірки дотримання валютного законодавства НАНЦ під час виконання зобов’язань з оплати у валюті євро та долар щодо комплексних послуг з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій за період 2022-2024, та умисно проігнорували збільшення балансової вартості основних засобів в порушенням п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу.
Слідчі через Офіс генпрокурора та суд запросили доступ до документів у володінні компетентних органів Швейцарської Конфедерації.
Сумарна вартість 8 закупівель, які у період з 2017 по 2021 роки провів НАНЦ, склала 313,7 млн гривень. Єдиним підрядником був ТОВ «Інтерпромфлот» Андрія Чукліна. При цьому кожного разу керівництво Антарктичного центру готувало обгрунтування про виключну необхідність закупівлі послуг саме у цього єдиного постачальника.
Мотивуючи, що «Інтерпромфлот» є власником спеціального обладнання для океанографічних та біоресурсних досліджень, встановленого на борту рибальського траулера «Море Содружества», яке веде промисел морського криля неподалік берегів Антарктиди. Власником траулера на той момент був білоруський бізнесмен Олександр Мошенський. Де-юре судном володіло зареєстроване в Миколаєві ТОВ «ІКФ», проте 70% «ІКФ» належало компаніям Мошенського та його доньки. І лише у 2023 році Мошенські вийшли з цього бізнесу (принаймні формально), а їхній пакет викупила ще одна компанія Чукліна (зі співзвучною назвою) – «Інтерибфлот».
Що не так у контрактах НАНЦ та «Інтерпромфлоту»?
НАНЦ брехав, коли переконував в унікальності послуг, які може надати тільки «Море Содружества» і більше ніхто. Бо таке ж або схоже обладнання можна було б установити й на іншому судні (див. витяг зі скарги одного з потенційних конкурентів «Інтерпромфлоту»).
Зокрема, НАНЦ вимагав обов’язкову наявність на кораблі програмно-апаратного комплексу «Феррі Бокс», по суті, використавши його як «заточку», щоб відсікти інших учасників і не проводити конкурентних торгів. Як результат, упродовж п’яти років приватне судно, яке вело комерційний вилов криля в Атлантичному океані, утримувалося державним коштом України.
У 2021 році Україна придбала старий британський океанографічний криголам James Clark Ross, надалі перейменований у «Ноосферу». Для його обслуговування НАНЦ у 2021-2024 роках уклав низку договорів з естонськими фірмами PECH OU та WINOT OU. Обидві підконтрольні Чукліну.
У другій – він особисто фігурує як один з акціонерів, причому як резидент Таджикистану. У першій – віднедавна бенефіціаром став марокканець Рашид Танані, а перед тим був росіянин німецького походження Владімір Цветціх. Але в обох членом правління є давня знайома й колишня підлегла Ганни Шишман-Чукліної – Наталія Зінькевич. Саме вона й підписувала від імені естонських фірм усі договори з директором НАНЦ Євгеном Диким. І знову ж таки всі угоди укладено без проведення тендерів, суто за переговорною процедурою з одним учасником. У Winot OU працевлаштований і брат Ганни Шишман-Чукліної -– Павло. Він відповідає за набір екіпажу для «Ноосфери».
Що не так у контрактах НАНЦ з Pech OU та Winot OU. Насамперед у будь-якого безстороннього спостерігача виникне питання, чому серед тисяч крюїнгових компаній, які існують у світі, для управління криголамом «Ноосфера» вибрали саме фірму Pech OU, яка не мала перед тим жодного подібного досвіду. Так само не має його й Winot OU.
Питання друге: щодо розподілу витрат на забезпечення українських арктичних експедицій. У 2021-2022 роках, згідно з матеріалами досудового розслідування, НАНЦ заплатив Pech OU 8 млн доларів. У 2022-2024 роках НАНЦ заплатив Winot OU уже 25,55 млн доларів. Приблизно 90% цих коштів пішло на обслуговування криголаму «Ноосфера», який зараз базується в порту Кейптаун (ПАР). Відтак лише 10% – безпосередньо на забезпечення потреб українських полярників в Антарктиді. При цьому витрати на управління цим судном в останні два роки зросли майже у 5 разів. Якщо у 2021-2022 роках за цією статтею естонським фірмам заплатили приблизно 4,7 млн доларів, то у 2023-2024 роках – 22,2 млн доларів.
ДБР поки що не повідомляло про підозру жодній конкретній особі, згаданій у кримінальному провадженні. Але розслідування триває. Зокрема, слідчі прагнуть отримати доступ до переказу коштів на рахунки естонських фірм у швейцарському банку CIM Banque. У цьому ж банку, до речі, зберігав свої особисті заощадження й Андрій Чуклін. Про це сказано в декларації його дружини за 2021 рік.
Бізнес сім’ї Чукліних продовжує розростатися. У 2024 році підконтрольна Андрієві Чукліну компанія «Інтерпромфлот» викупила у колишнього нардепа Миколи Хміля ТОВ «Мостиський хаб». Воно має на меті побудувати поблизу українсько-польського кордону новий транспортно-логістичний парк на площі 34,5 га. Тим часом брат його дружини Павло Шишман придбав контрольний пакет будівельної компанії «Навітехсервіс», відомої тим, що їй дістався контракт на більш як 600 млн грн на капітальний ремонт одного з багатоквартирних будинків в Ірпені, пошкодженого внаслідок бойових дій.
