Нафтова монархія без короля
Під час приїзду президента США в Ер-Ріяд 89-річний Салман бін Абдулазіз аль-Сауд не з'явився на публіці. Король живий, влада ж у його сина.
Як стверджує німецьке видання Der Standard, кронпринц і за сумісництвом прем'єр-міністр Мухаммед бін Салман — найвпливовіший політик арабського світу. Нині він одноосібно визначає курс Саудівської Арабії: від військової кампанії в Ємені до внутрішніх реформ і налагодження стратегічних відносин із Заходом.
Формально та цілком юридично Салман аль-Сауд усе ще залишається законним правителем нафтовмісної ісламської держави на Близькому Сході. В офіційних пресрелізах канцелярія саудівського короля від його імені продовжує «запрошувати тисячу палестинських паломників на хадж» та брати участь у справах монархії.
Однак його публічна активність майже зникла, а повідомлення про здоров'я короля стали рідкісними. Неозброєним оком видно: на перший план остаточно вийшов його син — людина, яка сьогодні контролює не лише монарший двір і всіх членів династії аль-Сауд, а й політику, економіку, армію та ідеологію країни.
Якби Салман помер декількома роками раніше, королівський дім міг би опинитися на межі внутрішнього конфлікту. Адже Мухаммед — не син, а онук засновника королівства Абдель Азіза бін Сауда (померлого 1953 року), тобто прямий спадкоємець трону, на який до нього сідали лише сини творця монархії від різних матерів.
З приходом Мухаммеда у владні кабінети Ер-Ріяда завершується ціла історична епоха, і вперше на чолі країни стане представник нового покоління, який не мислить традиційно в ісламському розумінні. Розбудова прибережної Джидди та створення нових надсучасних технополісів у пустелі тому доказ.
Його кар'єра розпочалася з отримання посади міністра оборони у січні 2015 року — одразу після сходження батька на трон, а вже за 2 місяці кронпринц повів Саудівську Арабію на бій проти єменських хуситів, яких усебічно підтримує Іран. Попри початкові успіхи, кампанія перетворилася на багаторічне кровопролиття, а саудівська коаліція зіткнулася зі звинуваченнями у воєнних злочинах.
Однак, справжнім проривом на міжнародній арені став інший крок Мухаммеда — антикорупційна кампанія 2017 року. У розкішному готелі «Ritz Carlton» в Ер-Ріяді фактично було заарештовано сотні бізнесменів, чиновників і навіть членів королівської родини; від них вимагали повернення, як стверджував безпосередньо кронпринц, незаконно нажитих коштів.
Саудівський уряд тоді сповістив, що вдалося повернула понад $100 мільярдів державних коштів. В умовах відсутності справжньої судової системи такий крок сприйняли суспільство швидше позитивно, тож імідж наступника на королівську посаду почав набирати обертів серед підданих обох статей різного віку.
Найгучнішою та похмурою історією стала кривава загибель саудівського журналіста Джамаля Хашоґґі у жовтні 2018 року у консульстві монархії у Стамбулі. Опозиціонер і критик Мухаммеда бін Салмана був по-звірячому вбитий: його тіло розчленували й таємно вивезли.
Хоча виконавців було формально засуджено, їх врятували від страти завдяки символічному «пробаченню» із боку синів Хашоґґі на камери. Відповідальність кронпринца обговорювалася у США, де сам Дональд Трамп в інтерв'ю журналісту Бобу Вудворду зізнався: «Я врятував цьому молодику його дупу. Я переконав Конґрес дати Мухаммеду спокій».
2022 року син Салмана аль-Сауда отримав ще одну важливу посаду — прем'єр-міністра. Формально її завжди обіймав виключно король, відтак аналітики побачили у цьому крок до юридичного захисту Мухаммеда бін Салмана від американських чи інших західник позовів.
Однак очевидно, що за цим стояло не тільки прагнення імунітету, а й зростальна фізична слабкість батька, який останній раз виходив на люди ще 2023 року. Сьогодні ж спадкоємець фактично править країною, тоді як монарх залишається у тіні — попри те, що Салман живий, відсторонений від реальності Мухаммедом у розкішному палаці посеред Арабійської пустелі.
Кронпринц прагне модернізувати консервативне королівство, де все ще існують громади, які у своєму розвитку застрягли у середньовіччі. Мухаммед бін Салман просуває ідею світського арабського націоналізму, дистанціюючи країну від традиційного ісламізму, тим паче від різних сектантських течій, на які хворіють мусульмани у стані безгрошів'я.
Молодий спадкоємець трону буквально відкрив раніше закриту Саудівську Аравію для туризму, зняв заборону на керування автомобілем жінками, розвиває галузь розваг і воліє реформувати сунітську теократію. Молодь багато у чому підтримує його ініціативи, попри авторитарний стиль управління, а слабкість короля дозволяє Мухаммеду бін Салману реалізовувати найамбітніші плани.
Його критикують за жорстокість та репресії, але ігнорувати саудівського прем'єра вже неможливо, оскільки саме він є обличчям нової арабської політики, на яку почала рівнятися оновлена і вільна від диктатури Сирія. Вітер, що дме в спину батька, який зник у золотих палатах, ще допомагає йому утримувати рівновагу, але вже зараз очевидно: епоха Салмана завершена — почалася епоха Мухаммеда.
Знаково, але раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла читачам про те, що арабський світ підтримує Україну, натомість Зе-влада прагне милості сіоністів Ізраїлю. Саудити та єґиптяни надали Україні гуманітарної допомоги на понад $620 мільйонів.
