Навіщо у Білому домі з'явився Ілон Маск?

Власник «Tesla» і «SpaceX» оголосив про відставку з посади спеціального державного службовця. Департамент ефективності уряду США осиротів.
Отже, навіщо в американському президентському палаці з'явився Ілон Маск? Відповідь була зрозуміла одразу, оскільки йому сформували конкретну функцію, яка не передбачала успішних наслідків, бо пов'язана із політичною боротьбою.
Завдання Маска — викинути демократичні кадри там, де це було можливо хоча б в теорії. Очевидно, що ця роль для політика виглядала б руйнуванням кар'єри, адже саме по ньому була б спрямована хвиля критики опонентів.
Так, Маск і був громовідводом для команди Трампа, який використали, аби не мазати своїх, потрібних для довшої політики. Суто політтехнологічна функція, буквально «підписний фунт» у питаннях іміджу і легітимності.
Саме тому я досить давно перестав звертати уваги на ідеї Маска, які він озвучував. Багато хто досі й далі робив з них якісь висновки про те «як думає Білий дім», але насправді — це була людина-функція, чия роль зіграна.
2024 року людина-функція тримала медійну сферу для республіканців у соціальних мережах, Маск був своєрідним топблоґер №1. Він власними охопленнями підживлював їхню передвиборну кампанію.
Попри те, що загальний бюджет демократів у 2024 році на вибори був більший за трампівський, саме медійну перевагу по охопленнях забезпечив Маск. Ну, і звісно ж, ще низка наближених дрібніших мозгомийок на платформі «X» (колишній «Twitter»).
«Ой, а подивіться-но, що Маск сказав», «Ой, а прочитайте заклика Маска до рішучих дій» — Маск те, Маск се... Проте після виборів уже було абсолютно байдуже, бо людина-функція, і функція була уже не в тому, щоби говорити.
Подальша функція Маска була в тому, що стати тією козою з анекдоту, яку «виймуть з хати», і всі будуть думати, що «полегшало». Йому ставили за завдання підписатися під дуже небезпечною іміджево ідеєю зупинити своєрідний «марш через інституції».
Той «марш», який проводили (увага!) демократи від початку 2010-х років під проводом Барака Обами. Саме тоді вони ще більше переорієнтувалися на кола держслужбовців та університетських професорів як на середовища, які мають бути під впливом.
Маск не зовсім зупинив, але кинув під цей потяг монетку, пожертвувавши трохи своєї репутації (яка не дуже йому і потрібна, бо він не політик, які б йому не дали посади). Окремо цікавить, а коли Ілон залишав стіни Білого дому із коробкою речей зі свого робочого місця, чи забрав і шмарклі сина зі столу Дональда Трампа?