Не можна сміятися над загрозою
Уроки минулих втрат і сучасні виклики.
Підняти авіацію, використати ракети для нейтралізації ударних дронів, відправити механізовані підрозділи на кордон, де проходять навчання потенційного агресора - не зрозумів над чим всі потішаються сьогодні, якщо тільки вчора ті ж дрони наробили нам біди?
Якби свого часу така ж реакція була у нас - ми б могли уникнути оточення Маріуполя, втрати Азовського моря, трагедії Бучі та Ізюма, то в чому саме недолугість Польщі і НАТО (від допомоги яких ми до того ж критично залежимо)?
Розумію емоційне вигорання, але перша емоція це якраз те, на що розраховують чекісти своїми дешевими провокаціями, і то успішно.
Цей ворог якогось диявольського рівня підступності, краще не допомагати йому, щоби не проржати солідарність з Заходом, як вже раз зробили з власною безпекою.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
