Останнім часом усе частіше лунають гучні погрози про те, що Росія наново почне великий наступ проти України з усіх фронтів.
Кремль воліє "присвятити" його річниці вторгнення, заявив в інтерв'ю виданню "Helsingin Sanomat" доцент військових наук Íлмарі Кáігко, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
За словами фахового аналітика у галузі національної безпеки та оборони з Університету Гельсинкі, швидше за все росіяни зосередяться на вже утриманих територіях без нападу на Київ.
«У мене особисто і моїх колег в Європі наразі є сумніви в обґрунтованості чуток про повторення агресивного вторгнення, особливо з Білорусі. Звісно, у міністра оборони Олексія Резнікова на руках закриті відомості розвідки, тому він попереджає партнерів, аби вони не припиняли допомагати Україні збройно. Однак, знаючи психотип росіян, які століттями живуть символізмом, – вони можуть щось спробувати здійснити подібне до того, що було 24 лютого 2022 року. Але спробувати не означає зробити на 100% чи хоча б 50%», – переконаний Ілмарі Каігко.
Водночас військовий експерт додає, на Росії не припинялася мобілізація, у рамках якого Кремлю вдалося зібрати до майже 500 тисяч солдатів, що нині завершують тренування на полігонах, зокрема, у Білорусі.
Одначе наразі не йдеться і про безпосередню участь Лукашенківської армії у відкритій агресії на боці РФ проти України, хоча білорусів також нині вишколюють у південній прикордонній зоні.
«Подивімося тверезо на ситуацію, якби Росія справді планувала по-справжньому масштабний наступ, сліди переміщення великих військових формувань було б неможливо приховати. Згадайте весну й осінь 2021 року! Ми б усі зараз отримували з інших джерел купу відео- і фотодоказах», – уточнює Ілмарі Каігко.
Аналітик із Суомі нагадує, що вперше про підготову до нового масштабного наступу Росії влада України стала говорити ще наприкінці минулого року, але наразі агресія спостерігається виключно у двох східних областях – Донеччині та Луганщині.
«Тоді йшлося про січень, але вже звучать прогнози на кінець лютого і початок березня. Це все перестороги, бо країна, яка змушена захищатися від у рази чисельнішого й озброєнішого нападника, зацікавлена у підтримці загального відчуття постійної загрози, як всередині, так і зовні. Це гарантує їй матеріальну підтримку союзників. З іншого боку, Україні необхідно доводити, що отримувана допомога справді дає результат.
Нині говорять про зосередження як мінімум 200 000 російських солдатів. Безперечно, дані про це надійшли б із супутників радіотехнічної розвідки чи розвідки США, яка досі явно діяла досить ефективно. Однак поки що такі розвіддані надходять тільки від України. Висловлюючись дипломатичною мовою, доказів того, що це станеться, поки що немає, бо всю зиму між Києвом і Москвою триває справжня гонитва озброєнь. Кожна зі сторін прагне якнайшвидше зібрати необхідну для наступальних дій кількість боєприпасів та живої сили. Противники намагаються скористатися тимчасовим вікном можливостей, перш ніж маятник фортуни остаточно похитнеться в один чи інший бік», – зазначив Ілмарі Каігко.
У підсумку військовий експерт наголошує, на сьогодні Росія атакує на кількох напрямках, тож навіть якщо вона не зможе просунутися далеко вперед, ці атаки у будь-якому разі унеможливлюють контрнаступ української армії до приїзду нових танкових бригад, сформованих на основі переданої колективним Заходом бронетехніки.
Також "Останній Бастіон" нагадує читачам, що путінський режим розпочав переведення антиукраїнської агресії у довгостроковий конфлікт на виснаження, Україні важливо вистояти.