Влада взялася створити освітній колапс на Полтавщині. Наступний крок – в’язниці?

Щотижнева апаратна нарада відбулася в Полтавській ОДА. На ній розглядалося питання реформи освітньої галузі. Галина Власюк, в. о. директора Департаменту освіти та науки зазначила, що за 20 років кількість шкіл в області скоротилася із 990 до 664. Зокрема, за 2015-2016 роки в Полтавській області закрили вісім шкіл. У 2016-2017 навчальному році закриють щонайменше ще 21 школу. Причина — припинення держфінансування тих навчальних закладів, де менше 25 учнів.

Натомість цьогоріч в області будуть створені перші чотири (чотири! – ред.) опорні школи. У березні відбувся конкурс на їхній кращий проект.

До відома, опорна школа / «hub-school» – пілотний проект загальноосвітнього навчального закладу в умовах децентралізації.

– В Україні сьогодні відбувається процес децентралізації. Ми вже давно говорили про освітні округи. Те, що раніше було освітнім округом, зараз є об’єднаною територіальною громадою. Ці громади є різної величини. Йдеться передусім про сільську місцевість. Ми вибираємо певну школу, даємо їй певні критерії, а школи, що є навколо неї, стають її філіями. Призначається один директор. Для цього у нас існують інвестиційні програми, які допоможуть створити хорошу матеріальну базу. В бюджеті цього року закладено 200 мільйонів гривень для інвестування пілотних опорних шкіл, – повідомив Павло Хобзей, заступник міністра освіти і науки.

Арсеній Яценюк, колишній прем’єр-міністр, назвав створення опорних шкіл «програмним завданням» на 2016 рік. Про насідки анонсованої Яценюком медичної реформи читайте: 

Лисак влаштував Яценюку «потьомкінські селища» у Полтавській швидкій

Як відомо, раніше у Міністерстві освіти заявляли, що кількість опорних шкіл у кожній області складатиме від 3 до 5. Передбачається, що навчальні мають бути забезпечені шкільними автобусами, лабораторіями, енергозберігальними технологіями тощо.

Загалом в Україні навчається близько 4 млн. дітей в середній школі. Їх навчають майже півмільйона вчителів. Кількість шкіл – близько 17 тис.

У рамках освітньої реформи на створення опорних шкіл у Полтавській області було подано 21 проект: 5 від об’єднаних територіальних громад та 16 від райдержадміністрацій. Переможцями було обрано три проекти, що набрали найбільшу кількість голосів. Це Шишацька спеціалізована школа імені В.І. Вернадського, Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 та Чутівська загальноосвітнья школа І-ІІІ ступенів. Кожна з запроектованих опорних шкіл матиме по три філії в навколишніх населених пунктах. У них навчатимуться не менш як 360 учнів – ідеться на сайті Полтавської ОДА.

Зазначимо, на останній сесії Полтавської обласної ради були перерозподілені залишки освітньої субвенції в сумі 8 млн. 578 тис. 500 грн. На оснащення сучасною матеріально-технічною базою кожна з зазначених шкіл отримає додатково по 2 млн. 859 тис. 500 грн.

— Ще одну школу — Жовтневу ЗОШ І-ІІІ ступенів Решетилівського району — Міністерство фінансів відібрало у рамках пілотного проекту створення опорних шкіл, — прокоментувала Галина Власюк. — Він фінансується групою міжнародних донорів, серед яких Уряд Сполучених Штатів Америки, Western NIS Enterprise Fund, а також компанія «Майкрософт Україна» — Галина Власюк.

Чому саме цю школу в Решетилівському районі Міністерство фінансів відібрало до залучення коштів на нараді в ОДА не пояснили. Можливо, відповідь ховається у місценародженні голови Полтавської облради. Нагадаємо, Олександр Біленький, голова Полтавської облради, народився в Решетилівському районі. 

Про збільшення фінансування звичайних сільських, зокрема, малокомплектних шкіл, мови на апаратній нараді не було. Такі школи залишилися й осторонь субвенцій, посиленого фінансування та міжнародних грантів. Хоча вони не менше потребують покращення матеріально-технічної бази, впровадження інноваційних, здорв’я- та енергозбережувальних технологій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Гробові реформи: правда про нищення швидкої медичної допомоги

Схоже на чергову потьомкінську реформу для замилювання очей. На цей раз в освітній системі. Вибіркове фінансування й закриття окремих шкіл суперечить самій ідеї рівного доступу до освіти всіх дітей, яку чиновники хочуть подолати створенням опорних шкіл.

Мотивуючи закриття шкіл у сільській місцевості Полтавщини й створення опорних шкіл, на апаратній нараді в Полтавській ОДА порушили питання дорогої вартості навчання одного учня.

— Найбільше малокомплектних шкіл у Гребінківському, Зіньківському, Козельщинському, Лохвицькому, Миргородському, Новосанжарському, Решетилівському, Семенівському та Чорнухинському районах. Утримання дитини у таких школах у 5 разів дорожче за нормативи. Так, згідно з розрахунками Мінфіну, навчання однієї дитини обходиться у 8 тисяч гривень. Для порівняння, у такій малокомплектній школі, як Мар’їнська Полтавського району, де при потужності 100 місць, навчаються 19 учнів, вартість утримання одного учня складає 42 тис. грн.

Зауважимо, що в Мінфіні нарікають на малокомплектність шкіл з 19 учнями та припиняють фінансувати школи, в яких менше 25 дітей. Цим чиновники мотивують створення опорних шкіл, у які учнів доставлятимуть шкільними автобусами. За підрахунками чиновників, потрібно буде 1000 автобусів для довезення учнів до шкіл. Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури, сказав, що вже зараз треба почати закуповувати матеріали, «щоб хоча б восени були перші автобуси».

На шкільні автобуси минулого року було виділено 600 млн. грн. субвенції. Крім того, 42 млн. дали без співфінансування з місцевими бюджетами. Але у місцевих бюджетів є труднощі зі співфінансуванням – і це обмежувальний фактор, зазначив Хобзей.

Постає питання, чи будуть закуплена потрібна кількість автобусів до потреб опорних шкіл. У країнах із найрозвиненішими освітніми системами проблеми підвезення учнів до шкіл вирішуються інакше. На першому місці – саме дитина, а не концепт школи. Так у Японії на острові Хоккайдо залізнична станція Камі-Сіратакі в працює заради одного учня. Поїзди зупиняються на цій станції лише два рази на день в різний час – у залежності від того, коли дівчинка має уроки. Три роки тому японська залізниця вирішила припинити рух поїздів на непопулярний і віддалений напрямок. Та дізнавшись, що на станції Камі-Сіратакі є школярка, залізничники частково відновили рух. У березні 2016 роки дівчинка закінчила школу. Тепер станцію готують до закриття. 

Також напрошується аналогія української з фінською системою освіти.

За даними Центру статистики, на кінець 2011 року у Фінляндії діяло 3 934 навчальних заклади, в яких здобували освіту 1,94 млн. учнів.

У фінській системі освіти немає ні елітних, ні так званих «сільських» шкіл. У найбільшій школі країни вчиться 960 учнів. У найменшій - 11. Усі мають абсолютно однакове устаткування, можливості і пропорційне фінансування.

Навчання у Фінляндії повністю безкоштовне. Як безкоштовні й обіди, екскурсії, музеї, позакласна діяльність, шкільне таксі (мікроавтобус), який забирає і повертає дитину, якщо найближча школа розташована понад двох кілометрів від дому. Абсолютно безоплатні й підручники, усе канцелярське приладдя, калькулятори, і навіть ноутбуки-планшети.

Згідно з міжнародними дослідженнями, що раз на 3 роки проводить авторитетна організація PISA, фінські школярі показали найвищий у світі рівень знань. Вони також стали найбільш начитаними дітьми планети, посіли друге місце з природничих наук і п’яте з математики.

Фінські посадовці ніколи не нарікали на брак коштів на систему освіти, низьку наповнюваність окремих закладів чи недостатній рівень знань в окремих районах і школах країни.

До слова, Конституція України говорить про рівний доступ до освітніх послуг. У статті 53 КУ зазначено: «Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Виходить, зі створенням 3-5 опорних шкіл на область, діти опиняться ще в більш нерівних умовах отримання загальної середньої освіти, ніж зараз. Фінансування звичайних і опорних шкіл, їхнє забезпечення та можливості до розвитку наукового потенціалу учнів, відрізняється в десятки разів. Відповідно до виділених коштів.

Практичний досвід засвідчує, що освіта приносить прибуток пропорціонально до вкладених у неї коштів. Це підтверджують дослідження, здійснені ще за Радянського Союзу. У 1920-рр. академік Струмілін встановив, що економічний ефект від запровадження в країні загальної початкової освіти у 43 рази перевищив витрати на його організацію.

У сучасній економічній літературі поширена думка, що найвища віддача відбувається при вкладенні коштів на трьох перших стадіях навчання: дошкільній, початковій, середній освіті. За оцінками різних авторів, приріст національного доходу країни збільшується на 30% за рахунок інвестицій у початкову та середню освіту.

Нинішній рівень життя й економічна ситуація у Фінляндії – яскраве свідчення ефекту віддачі інвестицій в шкільну освіту. Українські реалії – свідчення зворотного.

Насамкінець додамо, що генерал Курт фон Хаммерштайн, верховний головнокомандувач німецької армії в 1933 році, підготував інструкцію з командування. У ній генерал створив градацію робітників за організаційною поведінкою та професійними якостями. Згідно з нею працівників будь-якої сфери діяльності можна віднести до однієї з чотирьох груп: розумних, ледарів, працьовитих і дурнів.

Кмітливим розумникам Хаммерштайн віддавав резерв вищих посад. Лінивих дурнів (чисельність цієї ланки становить 90 % – ред.) слід використовувати для рутинної роботи. Розумним ледарям слід віддати найвищі керівні посади. У них є темперамент і нерви, щоби впоратися з усіма ситуаціями. Та найбільше, на думку генерала, варто остерігатися ініціативних дурнів. Вони – загроза (у випадку Хаммерштайна, армії – ред.) і мають бути негайно усунені.

Коли ж ініціативні дурні таки почали реалізовувати потенціал, постала загроза перед суспільством. Так за 20 років на Полтавщині кількість шкіл зменшилася із 990 до 664 (мінус 326, тобто щорічно закривалися понад 16 шкіл). Кількість учнів зменшилася за цей період зменшилася вдвічі – ідеться на сайті Полтавської ОДА.

На це Отто Фон Бісмарк, перший рейхсканцлер Німецької імперії, говорив: 

«Якщо ви не будуєте школи сьогодні, завтра вам доведеться будувати в’язниці».

Схоже, фундамент великої тюрми вже закладений. Закриття кожної наступної школи – це тільки ще одна цеглина у стіну великого муру.