Ніхто крім нас українську національну державу не розбудує
Народ, який покладається на долю та інші країни, приречений скніти на узбіччі світу. Українці вибороли право жити гідно у себе вдома.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Доводиться час від часу заходити до соціальних мереж і читати, як пишуть іноді мілітарі-блоґери. А пишуть вони, буквально наступне: «От, у мене багато знайомих серед воєнних. Так ось, вони мені розказують, що...».
Знаєте, ось мене теж багато знайомих серед воєнних; і вони іноді повну хрінь розказують. Наприклад, топ-теза (майже від усіх, з ким про це заходить розмова):
– Як усе це закінчиться, то шось хочеться в інших країнах пожити...
Та я б і сам подумав би, але іноді надивишся картинок від «руzzкаґо міра», і міркуєш... Сука, ці російські чєрті забрали у наших дітей життя й дитинство, у багатьох — буквально.
Тому — ні, вибачте, шановні. Мабуть, усе ж легше спробувати державу змінювати, ніж потім все життя мучитися нереалізованою помстою.
