Попри відновлену незалежність вороги українського народу продовжують панувати на нашій землі. Тому доказ занедбана історична спадщина.
(До уваги читачів, стилістику автора збережено повністю! – прим. ред.)
Перший повноростовий пам'ятник Тарасові Шевченку поставили не у Львові чи Харкові, а у нібито провінційному Ромні "на Сумщині". Справи стають ясніші, коли згадати, що Ромен – це таки Гетьманщина, ба навіть вужче – Лубенщина.
І саме Ромен, у часи Другої Малоросійської Колегії з центром у Глухові, перебував в організованій опозиції до Московщини. А царат тим часом уже готував анексію, яка сталася 1782 року.
Лідером цієї "роменської опозиції" був Григорій Полетика. Ця постать також заслужила на власний повноростовий пам'ятник у Ромні, але поки нема навіть вулиці на його честь.
Проте ті, що ставили повноростовий пам'ятник Шевченку, просто не встигли маркувати місто "як слід". А ті, що живуть зараз, уже не уявляють хто вони є.
Взагалі, Північ Лубенського полку Гетьманщини – з крайовими центрами у Ромні, Глинську, Лохвиці та Смілі, – відіграла ключову роль у виробленні Нового Порядку для України XIX століття. Вони ж-бо були містами Політичної Нації, яка пізніше й поставила пам'ятник своєму Великому Пророку Шевченку.
Зараз ці території далі існують під суто адміністративно-географічними іменами "Полтавщини" та "Сумщини". Як же це комічно...