Наш східний сусід живе минулим, а тому немає майбутнього. Але у своєму бажанні повернути час назад, використовує найогидніші криваві засоби.
Спершу пропоную поринути в історію. Пригадаймо, що Німецька імперія (саме так офіційно називався гітлерівський Третій Райх) припинила своє існування 1945 року після поразки у Другій світовій війні.
Трохи згодом британці, під тиском американців, відмовилися від Британської імперії. Ще трохи пізніше французи, завдяки рішучості та політичній мудрості президента Шарля де Ґолля, попрощалися зі своєю імперією.
Але от розпад Російської імперії (вміло модифікованої більшовиками у СССР 1922 року) залишається нестерпною думкою і для німців, і для американців, і для британців, і для французів. Бо росія ж типу «була завжди».
Так Кремлю досі вдається правити світом: не треба мати найпотужнішу зброю; достатньо лише контролювати думки тих, хто її має. На Заході намагаються не помічати очевидно — для росіян досі характерна імперська логіка!
Днями чув фразу від колег-філософів: «Західні політики звикли, що росія в принципі раціональна і договороздатна, тому їм важко прийняти, що насправді вона такою не є». Насправді вона не є договороздатною (тобто дотримується будь-яких договорів лише поки їй це вигідно), але є цілком раціональною.
Просто ця раціональність спирається на інший, ніж в Заходу, набір засадничих презумпцій, які визначають, що робити й чого не робити. З погляду інтересів імперії, яка з об'єктивних причин вмирає, путін усе робить раціонально.
Але визнати росію (у сьогоднішній реінкарнації під виглядом ресурсної федерації) імперією, яка з об'єктивних причин вмирає, західні політики панічно бояться. І це якраз проблема не російської, а їхньої ірраціональності.