Перший крок до цивілізації — це акт людського співчуття
Турбота і піклування відрізняють справжніх Homo civilis від нижчого, попереднього стану Homo barbaricus. Лише так можна створити соціум.
Пригадалася історія, коли один студент на лекції запитав американську вчену-антрополога Марґарет Мід, що, на її думку, є першою ознакою цивілізації. Всі очікували, що вона розповість про якісь там гачки, глиняні горщики чи кам'яні жорна.
Її ж відповідь потрібно пам'ятати завжди... Виявляється, першою ознакою цивілізації у стародавній культурі, за словами Мід, був перелом, а потім загоєння стегнової кістки.
Вона пояснила, що у тваринному світі якщо зламати ногу, то неодмінно помреш. Від небезпеки не втечеш, не підеш на річку пити чи шукати їжу.
Тобто, ти вже ніщо інше, як м'ясо для хижих тварин. Жодна тварина не виживає після зламаної ноги до того часу аби кістка зажила.
Стегнова кістка – це найдовша кістка в організмі, на загоєння якої без сучасної медицини знадобилося б майже два місяці. Коли хтось із людей ламає стегнову кістку, він не може полювати, ловити рибу або втекти від ворогів, якщо йому не допоможе хтось інший.
Таким чином, загоєна стегнова кістка вказує на те, що хтось піклувався про пораненого, полював, залишався з ним і пропонував фізичний захист і товариство, доки рана не загоїться. Хтось допоміг цій людині, а не покинув її.
Це відкриття, зроблене десь 15 000 років тому, — коли був знайдений скелет із зламаною стегновою кісткою. А це свідчить про те, що людина зі зламаною стегновою кісткою не тільки вижила після травми, але й інші люди, можливо, друзі чи родина, ризикували життям, аби захистити її та подбати про її потреби.
«Перший крок до цивілізації — це акт людського співчуття. Саме це є основою всіх великих досягнень людства. Цивілізація починається з допомоги нужденному», — зазначає Марґарет Мід.
