Піаніст Євромайдану грав у Полтаві
Музика – той вид мистецтва, яке не просто чуємо, а й відчуваємо душею. 10 квітня в Полтаві відбувся вуличний концерт «піаніста-екстреміста» з Євромайдану. Завдяки фотокадрам з Майдану, де він в балаклаві грає на жовто-синьому піаніно на Хрещатику навпроти Київської міськради, хлопець став відомим на весь світ.
Місце, де грав цей музикант у Полтаві, - символічне для полтавців. Це арка «Газетний ряд», що стала символом боротьби проти свавілля влади й хижих апетитів бізнесюків. За кілька днів до мистецької акції там відбулися сутички між громадськістю та приватною охоронною фірмою «Скорпіон» з Кременчука. Є поранені. Серед них активіст і учасник АТО Олександр Коба, котрий отримав 9 ножових поранень. Активісти виступили проти забудови арки-входу у двір житлового будинку. Там раніше продавали газети, а депутати міськради віддали арку в приватні руки підприємцю з провладної орбіти. Ці події дуже обурили громадськість, тому люди самотужки намагалися демонтувати залізну стіну, якою була заварена арка. Це призвело до сутички із застосуванням сльозогінного газу, побиттям та ножовими пораненнями, в ситуацію втрутилася поліція.
На хвилі протестного настрою й відбувся концерт революційного піаніста. На початку концерту музикант звернувся до глядачів з короткою промовою, де розповів про хід слідства в справі поранених. Наголосив, що поліція гальмує справу й шукає людину, яка не причетна до нападу на активістів (цапа-відбувайла). Крім того висловив слова підтримки на адресу небайдужих полтавців, що відстоюють свої права. Подякував усім, хто прийшов, а на концерт прийшло людей чимало.
Піаніст ніколи не знімає балаклави й не розголошує про себе інформацію. Навіть в соцмережах він підписаний , як «піаніст майдану».Відомо, що звуть його Богдан. Він з донецького краю, під час Революції гідності був «тітушкою», отримував гроші від організаторів Антимайдану. Однак їсти ходив у Київраду, де був штаб «наших», там і відчув різницю між двома таборами. Зрозумів, що євромайданівці - люди щирі, привітні, а там, де він був, - злі та агресивні. Він перейшов на бік революціонерів. Почав допомагати будувати барикади, розливати чай. За його словами, тоді в свої тридцять, він жив тільки для себе, однак революція докорінно змінила його світогляд. Він вважає, що людині конче необхідно допомагати іншим. Саме це розуміння й відчуття, того, що ти потрібен, що разом з іншими робиш спільну справу, допомагало на Майдані. Цілком випадково побачив піаніно і почав на ньому музикувати, хоч перед тим шість років не торкався клавіш. Знайшов потрібні ноти, вивчив їх. А потім грав на Грушевського перед «Беркутом» і на Хрещатику для євромайданівців.
Коли розпочалася АТО, воював у полку «Азов-1». Втратив близького побратима з Майдану. Пережите спонукало писати свою музику. Нині його запрошують у всі куточки України. Також Богдан пише картини, які продає, а вилучені кошти спрямовує на допомогу нашим бійцям на Донбасі.
Так було і в Полтаві: піаніст грав свої власні композиції. Перед виконанням кожного твору він коротко розповідав його суть та чому присвячений. З самих назв уже можна було зрозуміти тему-подію та емоції автора, що її пережив. Ось кілька з них:«Прогулянка з тим, кого більше не має» («Іловайський котел», присвячений загиблому другу Тарасу), «Ранок після страшної ночі» (дивно вранці після нічного обстрілу під Пісками почути спів солов′я) та інші.
Глядачі жваво аплодували, знімали на мобільні телефони, фотографували. Музичні твори, що лунали, несли в собі ноти смутку, напруги і водночас спокою. За кожним з них відчувалися долі людей, емоції, думки, втрачені надії й віра всупереч усім негараздам…
Під час концерту з натовпу до піаніста вибіг маленький хлопчик. І теж почав грати на йоніці, натискаючи «важкі» звуки. Сам піаніст і глядачі щиро аплодували малюку.
Концерт тривав трохи більше години, але він підтримав і підбадьорив людей, які тепер не опустять руки у боротьбі за власне майбутнє, яке ще можна змінити. Музика торкнулася найпотаємніших струн душ людей, які, певен, пішли з концерту іншими. Головний посил, який хотів донести «піаніст Майдану» до людей: «У кожного своя зброя – дій!»
Усіх вразило, що долю й світобачення «піаніста» змінила Революція гідності, яка була не тільки соціально-політичним явищем, а й духовно-світоглядним. Колишній «тітушка» став переконаним патріотом України, почав мислити глобальніше, в ньому прокинувся й розвинувся талант, який колись йому дав Бог. Тепер цим талантом він служить усім нам. Мабуть, це й відчув маленький полтавський хлопчик…
Ілля Василенко, журналіст
м.Карлівка
