Підводні дослідження біля Хортиці
Нові знахідки та нові загрози археологічній спадщині.
Дно Дніпра поблизу Хортиці зберігає численні свідчення минулого — від доісторичних часів до козацької доби. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року умови їхнього збереження суттєво змінилися. Зміни течії та рельєфу дна відкривають дослідникам раніше недоступні археологічні об'єкти, але водночас загрожують їхнім пошкодженням і руйнуванням.
У 2026 році Національний заповідник «Хортиця» відновив роботу Експедиції підводних археологічних робіт (ЕПАР-2026). Дослідження відбувалися за підтримки ЮНЕСКО та фінансування уряду Швеції. На початку листопада ЮНЕСКО повідомило про результати експедиції, серед яких — давній човен-довбанка, великий залізний якір та археологічні матеріали різних історичних періодів.
Підводні археологічні дослідження біля Хортиці проводять від 1968 року. За цей час археологи виявили тут залишки плавзасобів, предмети озброєння, знаряддя праці та побутові речі. Проте повномасштабна війна суттєво обмежила можливості систематичних досліджень.
Експедицію ЕПАР-2026 очолив співробітник заповідника Андрій Денисенко. До робіт долучилися археологи, реставратори, фахівці з охорони культурної спадщини та волонтери. Для обстеження дна використовували водолазне спорядження, моторний човен і гідролокатор бокового огляду — сонар. Це обладнання заповідник отримав від ЮНЕСКО у 2024 році за фінансової підтримки уряду Японії.
Знахідки з річкового дна
У повідомленні ЮНЕСКО його датовано XVIII століттям, хоча у вересневій публікації газети «МИГ» знахідку віднесено до XIX століття. Точніше датування якоря потребує уточнення. Подібні предмети є матеріальними свідченнями історії судноплавства та використання Дніпра як транспортного шляху.
Не менш цікавою знахідкою став давній човен-моноксил, вік якого, за інформацією ЮНЕСКО, перевищує тисячу років. Моноксилами називають човни, виготовлені з цільного стовбура дерева шляхом видовбування його внутрішньої частини.
Докладніше про обставини знахідки розповів керівник експедиції Андрій Денисенко. Археологи отримали інформацію про незвичний дерев'яний об'єкт під водою, після чого обстежили ділянку сонаром, визначили його розташування та під час занурення виявили фрагмент човна-довбанки.
За словами Денисенка, пропорції човна відрізняються від раніше виявлених біля Хортиці зразків. У колекції заповідника вже зберігаються два цілі човни-довбанки та численні їхні фрагменти. Нова знахідка може доповнити відомості про місцеві традиції виготовлення плавзасобів. Водночас сама конструкція моноксила не дозволяє впевнено визначити час його виготовлення. Для уточнення датування потрібні спеціальні дослідження деревини та аналіз археологічного контексту.
Під час експедиції також виявили кераміку, давні знаряддя праці та вироби з рогу. Окрему увагу привернула раніше невідома археологічна локація на Старому Дніпрі.
В інтерв'ю «Радіо Свобода» від 25 жовтня 2026 року гідроархеолог Дмитро Кобалія уточнив, що експедиція Андрія Денисенка зафіксувала тут значну концентрацію кераміки доби бронзи та скіфського часу. У вересневому репортажі «МИГ» серед знахідок також згадано фрагмент середньовічної візантійської амфори та ріг зі слідами обробки. У повідомленні ЮНЕСКО загальний хронологічний діапазон матеріалів нововиявленої локації окреслено від доби бронзи до XVIII століття.
Такі комплекси потребують уважного вивчення, оскільки течія та переміщення донних відкладів можуть змінювати початкове розташування предметів. Тому концентрація різночасових знахідок не обов'язково свідчить про існування багатошарової пам'ятки зі збереженим культурним шаром. Визначення характеру цієї локації потребуватиме подальших досліджень.
Дніпро після руйнування Каховської ГЕС
Одним із важливих завдань експедиції став моніторинг змін підводного середовища після руйнування Каховської ГЕС.
За словами Андрія Денисенка, на стан берегової смуги вплинув ще сильний паводок 2021 року, а після знищення Каховської греблі у 2023 році відбулися значні зміни рівня води, течії та рельєфу дна. Переміщення великих мас піску й донних відкладів призвело до того, що на окремих ділянках почали відкриватися археологічні об'єкти, раніше приховані під водою або в товщі відкладів.
Під час досліджень 2026 року археологи зафіксували зміни рельєфу та русла Старого Дніпра, підмивання берегів і руйнування підводних археологічних пам'яток. Ці спостереження важливі для оцінки їхнього стану та визначення ділянок, які потребують першочергової уваги.
Подібні процеси відзначають і учасники іншої підводної експедиції заповідника — «Хортиця-Скуба», яку очолює Дмитро Кобалія. У 2026 році вона проводила моніторинг на Новому Дніпрі, зокрема поблизу балки Молодняги, де раніше було виявлено концентрацію дерев'яних дощок XVIII століття, які можуть бути залишками судна.
В інтерв'ю «Радіо Свобода» Кобалія звернув увагу на збільшення кількості знахідок поблизу берегів після зміни гідрологічного режиму, а також покращення прозорості води на окремих ділянках. Проте відкриття раніше недоступних об'єктів супроводжується ризиками їхнього подальшого розмивання та пошкодження.
Роботу археологів ускладнює і безпекова ситуація. Через близькість до зони бойових дій дослідники не мають змоги систематично обстежувати всі перспективні ділянки. Особливо це стосується території колишнього Каховського водосховища та Великого Лугу, повноцінні дослідження яких поки залишаються недоступними.
Відновлення досліджень і міжнародна підтримка
Проведення експедиції у 2026 році стало можливим завдяки співпраці українських фахівців та міжнародних партнерів. ЮНЕСКО за фінансової підтримки уряду Швеції сприяло відновленню польових робіт і залученню молодих дослідників. Важливу роль відіграло й обладнання, передане заповіднику у 2024 році за підтримки Японії.
Як зазначив археолог Денис Сікоза в офіційному повідомленні ЮНЕСКО:
«Велику роль у цій визначній науково-дослідницькій події відіграло ЮНЕСКО, чия допомога фактично зробила проведення досліджень можливим».
Археологиня Олена Дзнеладзе, яка також брала участь у роботах, відзначила співпрацю всередині команди:
«Особливо запам’яталася дружня атмосфера під час роботи, підтримка друзів і колег. Продовження досліджень заплановано на наступний рік».
За попередніми планами, підводні археологічні роботи біля Хортиці продовжаться у 2027 році. Знахідки експедиції мають поповнити колекції Національного заповідника «Хортиця» та музею судноплавства «Чайка».
Водночас важливим результатом ЕПАР-2026 стало не лише виявлення нових предметів, а й документування стану підводних археологічних об'єктів. Після руйнування Каховської ГЕС така робота має особливе значення для збереження археологічної спадщини Дніпра.
