Пишаюся бути в Банді Пашинського.

Вийшла стаття у Нью Йоркс Таймс про Сергія Пашинського.

Я дуже уважно її прочитав і вважаю її не повною.

Сергій Володимирович не тільки організував найбільшу і найпотужнішу мережу закупки зброї для ЗСУ, коли наші західні партнери жували соплі, але і організував найпотужнішу в Історії України операцію з евакуації зброї на українських заводах та складах, коли інші жували соплі, і передачі цієї зброї у війська.

Мені пощастило бути задіяним до цих подій.

Наприклад, експортні Стугни з  арабськими написами, що брали участь в обороні Києва, передавались десантникам і захищали Кривий Ріг тощо.

Саме Пашинський організував евакуацію ракет Нептун, які потопили крейсер Москва, а його син евакуйовував комплекс Вільха, що гатив по росіянах під Києвом і розбив кадирівський батальйон.

Саме Пашинський організував перші складні схеми поставки зброї, коли ніхто в світі не хотів везти в Україну.

СВ, як ми його називаємо, займався організацією відсічі російського наступу організовуючи поставки зброї, евакуацією фахівців з заводів, створюючи нові підрозділи та школи з навчань користування новою зброєю, організацією ремонту того старого натівського лайна, що нам передавали перший рік війни, та переносу українських військових підприємств у надійні місця, побудовою інтернаціональних виробництв зброї та боєприпасів, таємними доставками зброї з інших країн в Україну через десятки країн, закупками там, де українському уряду відмовили...

Я можу безкінечно перераховувати цей список...

Тому пишаюся, що буваю в тому накуреному кабінеті, а останні два роки прожитими не дарма і однією з найцікавіших пригод і завдань свого життя.

Як я колись написав - пишаюся бути в Банді Пашинського.