Пів мільярда для Сушкевича

Суд змусив поліцію розслідувати бюджет «Інваспорту».

Про «Інваспорт» я та інші журналісти давно пишуть не як про сукупність окремих скандалів, а як про цілісну систему – вертикаль страху та грошей. Є секретом Полішинеля, що державна інституція, яка має забезпечувати розвиток паралімпійського спорту та відстоювати права спортсменів давно перетворена тоталітарну секту, у якій лояльність багаторічному харизматичному лідеру, який сидить на бюджетних потоках, цінується вище за спортивний результат, а рабська покірність – вище за людську гідність.

Від поборів і погроз – до спортивного провалу

Спортсмени з інвалідністю роками розповідають про побори з призових, погрози, психологічний тиск, позбавлення стипендій і примусові звільнення. І це не розмови на кухнях. Це публічні свідчення, опубліковані провідними українськими медіа. Дзюдоїсти Юрій Марченко та Ірина Гусєва, параканоїст Сергій Ємельянов, дефлімпійка Інна Візір публічно говорили про «правило десяти відсотків» – вимогу віддавати частину виплат тренерам або функціонерам. Усі четверо заявляли про готовність свідчити в суді та пройти поліграф. Керівництво паралімпійського руху назвало їхні слова «цинічною брехнею». А правоохоронцям ці заяви виявилися нецікавими. Уб’ють – тоді приходьте. Тобто цинізм дійсно є, от тільки і от тільки не з боку спортсменів, а з боку очільника Інваспорту Валерія Сушкевича і його покровителів – в погонах та без.

Найпоказовішим став розгром дефлімпійської збірної України з настільного тенісу. За кілька тижнів до Дефлімпіади-2025 чиновники відсторонили Миколу Закладного – легендарного тренера, чиї вихованці на попередніх Іграх здобули золото і срібло. Максим Овчаренко, Дмитро Скварський та Антон Велієв повідомили про системний тиск і відмовилися їхати до Токіо без свого наставника. Україна залишилася без медалей у дисципліні, в якій мала одну з найсильніших команд світу.

Потім були спроби розшукати незгодних спортсменів, погрози, епізод зі зламаними дверима і розгромленою квартирою Антона Велієва. А 31 грудня Закладного, Скварського, Овчаренка та Велієва викинули із системи. Так функціонує ця вертикаль: незгодних залякують і звільняють, згодних – обкладають даниною. 21 сторіччя, Україна, центр Європи, так.

Після Дефлімпіади спортсмени розповіли мені про ще відвертішу формулу розподілу призових: 45% - атлету, 50% - «папі Валері», ще 5% – начебто «на благодійність». Їм вказували рахунок, на який треба було перерахувати ці п’ять відсотків. Це виявився офіційний рахунок самої Федерації спорту глухих України. За заявою про можливе вимагання частини призових відомості вже внесено до ЄРДР, триває досудове розслідування.

Усе це неминуче мало завершитися не лише моральною, а й спортивною деградацією. На зимовій Паралімпіаді-2026 українські атлети показали найгірший результат за двадцять років, збірна впала з другого місця та 11 золотих медалей у 2022 році до сьомого місця і трьох золотих у 2026-му. Це не провал спортсменів – вони залишаються героями, які виборюють перемоги попри війну, обставини і Сушкевича. Це провал системи управління, яка роками витрачала сили на контроль грошей і придушення незгодних. І це відповідь тим правоохоронцям, від яких я чув жалюгідні відмовки на кшталт – ну так, є зловживання, але ж вони медалі привозять. Вже ні. І справа не в медалях, а в тому, що секта – політично адміністративний ресурс, який приносить гроші, за даними моїх джерел у міністерстві, 20 млн доларів щорічно, всім, хто секту дахує – від прокурорів до міністра і очільниці парламентської фракції.

Тепер – трохи про масштаб грошей.

581 мільйон у бухгалтерському тумані

У 2025 році на бюджетну програму КПКВК 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» було передбачено 888 мільйонів 990 тисяч гривень. Із них 581 мільйон 223 тисячі – майже дві третини всієї програми – пройшли за туманною статтею КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню». Цікаве призначення, чи не так?

Хто саме отримав ці гроші? За якими критеріями? Які суми було нараховано кожному спортсмену, тренеру чи іншому одержувачу? Якими платіжними документами підтверджено виплати? Відповідей у відкритому доступі немає.

Зате мені добре відомо від спортсменів про відкати у 20% і більше на всіх етапах підготовчого циклу, від закупівель обладнання – до безпосередніх витрат делегації на Параолімпіаді.

Наші юристи неодноразово вимагали від «Інваспорту» надати договори, накази, відомості, реєстри виплат і документи щодо навчально-тренувальних зборів. Але у відповідь система глузливо і тупо сховалася за бюрократичною грою: назвіть конкретний захід, конкретного контрагента, конкретного отримувача та реквізити конкретного документа.

Тобто спочатку «Інваспорт» приховує інформацію про контрагентів, виплати й документи, а потім вимагає, щоб запитувач сам назвав приховані ним реквізити. Це, звісно, не прозорість і не відкритість для суспільства, а навпаки. Це замкнений сейф із бюджетними грошима, на якому сидіть пан Сушкевич і бюрократичними стусанами відганяє представників суспільства, які питають його про кошторис.

Саме тому було подано заяву про злочин, передбаченого частиною п’ятою статті 191 КК України: привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах чи організованою групою. Йдеться про необхідність встановити, куди пішли 581 мільйон, хто ухвалював рішення і чи не існував механізм повернення частини бюджетних виплат чиновникам уже після перерахування грошей спортсменам.

Поліція вирішила заяву не помічати. Однак 24 липня 2026 року Шевченківський районний суд Полтави поставив крапку в цій грі. У справі №554/8994/26 суд визнав мою скаргу обґрунтованою, встановив невиконання поліцією вимог КПК та зобов’язав ГУ Національної поліції в Полтавській області внести відомості до ЄРДР. Суд окремо зазначив, що заява містить дані, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення і мають бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку.

Тепер побачимо, чи планують у Нацполі вдавати, що 581 мільйон гривень розчинився у бухгалтерському тумані й нікого це не стосується або налаштовані на об'єктивне і всебічне розслідування.

Крим, сімейні тендери та кінець безкарності

Зауважу, що це не єдине провадження довкола імперії «Інваспорту». За моєю заявою СБУ розслідує можливу колабораційну діяльність Олександра Сушкевича – сина багаторічного очільника паралімпійського руху Валерія Сушкевича – та використання захопленої української паралімпійської бази в Євпаторії. Відомості за частиною першою статті 111-2 КК України внесено до ЄРДР 12 лютого 2026 року. Колишній український центр сьогодні працює в окупованому Криму, де приймає російських військових і вивезених з окупованих територій українських дітей. А син пана Сушкевича приймав активну участь в діяльності бази після окупації, і приймав там гауляйтера Аксьонова, і навіть фотографувався з ним. Для мене загадка, чому Сушкевич-молодший досі не в СІЗО на Аскольдовому провулку.

Нацполіція окремо розслідує тендерний «сімейний підряд». Дніпропетровський регіональний «Інваспорт», очолюваний Оленою Зайцевою, закупив транспортних послуг на понад 2,5 мільйона гривень у ВКП «Аргумент». Директор цього підприємства – все той же Олександр Сушкевич, а засновник – ГО «Оптиміст», яку очолює та сама Зайцева, генеральна секретарка Національного комітету спорту інвалідів. Як казав ще один колаборант – Микола Янович Азаров, все в нас робиться тупо і глупо. І з цим важко сперечатися. Відомості про можливе службове підроблення внесено до ЄРДР 7 березня 2026 року.

На цьому тлі особливо красномовною є декларація Валерія Сушкевича. За 2024 рік він і дружина отримали майже 1,8 мільйона гривень зарплати від Національного комітету спорту інвалідів. Родина задекларувала чотири квартири, будинок і чотири земельні ділянки, понад 6,5 мільйона гривень державних облігацій, близько 3,5 мільйона гривень та понад 28 тисяч доларів на банківських рахунках. Саме по собі багатство не є злочином. Але керівник закритої бюджетної системи з такими статками зобов’язаний пояснювати кожну гривню, а не ховати документи від суспільства.

Я знаю про масштаби відкатів і розкрадань під час підготовки до Паралімпійських та Дефлімпійських ігор значно більше, ніж уже оприлюднено. Відомі мені факти, документи та свідчення будуть передані слідству. Ні спортивні регалії, ні політичні зв’язки, ні десятиліття перебування на посаді не будуть індульгенцією. Тепер замість звичних пресрелізів про «силу духу» доведеться показувати платіжні відомості, договори, списки одержувачів і рух бюджетних коштів. Усі 581 мільйон гривень. До останньої копійки.

Пане Сушкевич, якщо ви вважаєте, що зможете перечекати скандал і знову сховатися за героїзмом українських паралімпійців, то глибоко помиляєтеся. Спортсмени – гордість України. А ви – ні. Бо чиновники, які перетворили біль, працю та перемоги паралімпійців на власну годівницю, мають відповідати перед законом. І відповідатимуть.