План внутрішнього вживання Зеленського для виживання Єрмака
На Банковій вирішили закидати шапками ворога, а українців обіцянками миру. Як казав Леонід Кучма, «так це ж уже було», і було з нами.
Справжній план президента, судячи за все, треба чекати грудня, бо спіч із високої трибуни, — це, звісно, прекрасно, проте.... Головні пункти, які мене цікавили з огляду на оцінку реальності викладу нижче.
- Громади.
Нічого, суто поки «вода», бо по факту без громад не буде рішення ані по внутрішньо переміщених особах, ані по евакуйованих, ані по освіті. Саме тут одна з важливих складників стійкості — проте поки нічого.
- Людський капітал.
Це мало бути конкретно про евакуйованих та ВПО, але у підсумку знову нічого. Національний стандарт безбар'єрності — на часі зараз (вибачте)?
Московська церква секта потребує окремого плану, коли можна треба покласти край простим рішенням РНБО? Інститут множинного громадянства — взагалі давно назріло.
Перезапуск дипломатичної служби — нарешті, бо наша дипслужба робить все, аби не робити діаспори та вирощувати актив України у місцях евакуації. Можливо, на цей час це зміниться?
Ну, й Міністерство єднання України, м-да... Сильно нам до того допомогло Міністерство реінтеграції, ага, бо без стратегії будь-яке подібне міністерство зробить те саме, що всі попередні: зжере бюджетний кошт та й по всьому.
- Культура.
«Культурний Рамштайн» — звучить красиво, але якось все що красиво звучить зазвичай нікуди не рухається. Оскільки сприяння створення кафедри україністики в іноземних університетах, пробачте, а у кращому — утопія.
Тому, поки почекаємо грудня; принаймні озвучене з політики ветеранів вказує, що можуть готувати реальні плани. Готувати та чути громадський сектор, якщо цього разу теж почнуть діалог із громадським сектором реальних стейкхолдерів, а не штатно грантово-наближених громадських організацій — шанс є.
Однак, якщо стандартна практика «круглий стіл», — не чекайте на щось, його не буде. Тому, м'яч досі на стороні поля президента та його ручного офісу.