Що ховається під порожнім плащем із суцільної брили мармуру? Певно, щось жахливе, але водночас напрочуд гарне й невловне для очей...
Скульптурну композицію з оригінальною назвою "The Cloak of Conscience and Tolerance" створила чесько-німецька художниця Анна Хромій. Вона працювала над нею 5 років (2006-2011).
Ця неймовірно моторошна для пересічного обивателя скульптура вирізана безпосередньо з одного блоку білого мармуру, видобутого у кар'єрі Мікеланджело на околиці італійського села Каррара. Знаково, але саме там славетний геній із Тоскани взяв матеріал для різблення статуї Давида.
Унікальна композиція "Плащ Совісті" важить близько 50 тонн і має повністю порожній простір усередині, який може вмістити двох повноцінних людей, що стоять поруч. Висота скульптури – 470 сантиметрів; для порівняння, Давид авторства Мікеланджело має 517 сантиметрів із постаментом.
Після публічної презентації свого творіння у 2008 році, Анну Хромій відзначили щорічною нагородою "Premio Michelangelo" у галузі скульптури. Вона стала першою жінкою, яка отримала цю премію.
«Авторський задум "Плаща Совісті" набагато ширший і не обмежується духом помсти попри похмурий вигляд спостерігача. Порожнеча всередині скульптури – це невидимі у нашому буденному житті нематеріальні сліди, що залишаються у світі після відходу людини у потойбіччя. Ними може бути любов, творча спадщина, мстивість, обрáза...
Маю на увазі, вони не існують матеріально, про що говорить порожнеча під плащем, але їхні імпульси продовжують трансформувати реальність. Таким робом, надається відповідна форма, що нагадує складки тканини поверх духовної сутності померлої людини», – прокоментувала своє творіння сама пані скульптор.
А проте медіаагенція "Останній Бастіон" закликає своїх читачів пам'ятати, що доколумбове святилище сапотеків віднайшли у Мексиці. Індіанська культова споруда має браму у потойбічний світ.